Вищий антикорупційний суд знову продовжив процесуальні обов’язки підозрюваній у справі колишній керівниці Хмельницького обласного центру медико-соціальної експертизи Тетяні Крупі. Згідно з ухвалою від 7 серпня 2026 року, до 7 жовтня вона повинна повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну місця проживання та зберігати закордонні паспорти й інші документи для виїзду за кордон в уповноваженому органі. Розповідаємо про деталі з ухвали суду.

Запобіжний захід у вигляді застави розміром 20 мільйонів гривень при цьому не змінювали. Юридично наразі йдеться не про повторне обрання запобіжного заходу, а про чергове продовження двох покладених у зв’язку із наявною заставою обов’язків.

Суд погодився, що ризики переховування, впливу на свідків і вчинення іншого кримінального правопорушення не зменшилися. Належну процесуальну поведінку підозрюваної суд розцінив не як підставу для скасування обмежень, а як свідчення дієвості застосованого запобіжного заходу.

Більшість обставин справи, яку розслідували правоохоронці та передали до суду, серпнева ухвала повторює з попередніх судових рішень. Однак, на відміну від ухвали від 10 червня, цього разу суд згадав низку деталей: висновки НАЗК, результати перегляду інвалідностей працівників прокуратури, листування щодо закордонного лікування та відстрочок, а також окремі фінансові операції родичів підозрюваної експосадовиці.

Висновки НАЗК та необґрунтовані активи

На відміну від червневої ухвали, в серпневому рішенні суд згадав обґрунтовані висновки Національного агентства з питань запобігання корупції. За даними НАЗК, у 2022 році підозрювана могла набути необґрунтовані активи на 16,45 мільйона гривень. Йдеться про частину коштів, які вона та її чоловік декларували під час в’їзду до Польщі, але не відобразили разом із джерелом походження в електронній декларації.

Окремо НАЗК встановило, що в е-декларації за 2023 рік могли бути відсутні відомості на загальну суму 18,36 мільйона гривень. Із них:

• 18 мільйонів гривень — право вимоги чоловіка підозрюваної до ТОВ «Солар-Інвест» щодо повернення фінансової допомоги;
• 305,5 тисяч гривень — дивіденди від цього підприємства;
• 50,9 тисячі гривень — різниця у вартості нерухомого майна.

Самі фінансові операції та частина сум фігурували в матеріалах справи й раніше. Новим акцентом серпневої ухвали стала їхня окрема оцінка з боку НАЗК.

Перегляд інвалідностей працівників прокуратури

У серпневій ухвалі суд також згадав про повторний перегляд медико-соціальних справ працівників Хмельницької обласної прокуратури. У рішенні від 10 червня цієї інформації не було.

За даними суду, справи вилучили та направили на перегляд. На момент серпневого засідання правомірність встановлення групи інвалідності деяким працівникам прокуратури не підтвердили, а інших викликали на повторний огляд.

«Також в ході досудового розслідування вказаного кримінального провадження вилучено та направлено на проведення переогляду підстав встановлення групи інвалідності медико-соціальні справи працівників прокуратури Хмельницької області, та на даний час не підтверджено правомірність встановлення групи інвалідності декотрим з них, інших викликано для проведення повторного огляду», – йдеться в ухвалі ВАКС від 7 серпня 2026 року.

Також суд зазначив, що вказана інформація дає підстави вважати, що підозрювана має зв`язки серед працівників прокуратури Хмельницької області та може використати їх для переховування від органів досудового розслідування та суду.

Листування щодо лікування в Туреччині

Ще одна обставина, якої не було в червневій ухвалі, стосується листування підозрюваної про закордонну поїздку.

За викладеною судом версією, у її телефоні виявили звернення, зокрема до міністра охорони здоров’я, щодо надання дозволу на виїзд до Туреччини для лікування.

В іншому повідомленні підозрювана нібито просила невстановлену особу «залишити якийсь слід в клініці», щоб у разі запиту з України медичний заклад підтвердив проходження лікування. Сторона обвинувачення стверджує, що фактично вона перебувала на відпочинку в іншому місці.

Повного листування, його контексту та відповіді адресата суд не навів. В ухвалі також не зазначено, чи надала клініка відповідне підтвердження і чи використовувався такий документ.

Під час серпневого засідання підозрювана знову заявила про необхідність виїзду за кордон на лікування. Проте суду надали лише висновок спеціаліста від 30 жовтня 2025 року з рекомендацією пройти санаторно-курортне лікування. Документів, які б підтверджували необхідність лікуватися саме за межами України, сторона захисту не надала.

Ці обставини суд врахував, обґрунтовуючи подальше зберігання закордонних паспортів підозрюваної в уповноваженому органі.

Листування про відстрочки

У серпневій ухвалі суд в межах двох порівнюваних рішень згадав листування з телефона сина підозрюваної.

За інформацією з ухвали, у телефоні зафіксували спілкування про «вирішення питання» з керівником неназваної установи щодо надання відстрочок двом іншим особам.

Водночас із рішення неможливо встановити, про який вид відстрочки йшлося, хто саме мав її надати, чи були відстрочки оформлені та, чи існували для них законні підстави. Не зазначив суд й інформацію щодо того, яку роль у відповідному спілкуванні могла відігравати сама підозрювана.

Отже, ухвала підтвердила лише виявлення такого листування.

Внесення 24,6 мільйона гривень до «Солар-Інвест»

На відміну від червневого рішення, у серпні суд звернув увагу на обставини формування капіталу ТОВ «Солар-Інвест». За версією правоохоронців, син підозрюваної став власником підприємства у 2018 році, а з листопада 2018-го до серпня 2019 року вніс до його статутного капіталу 24,6 мільйона готівкою. У цей період він обіймав посаду першого заступника голови районної державної адміністрації та, як зазначено в ухвалі, не мав офіційних доходів відповідного розміру.

Окремо суд згадав, що син підозрюваної є засновником зареєстрованого у Польщі підприємства Novis Food. Сам факт володіння іноземним бізнесом не є свідченням правопорушення, однак у контексті запобіжного заходу цю обставину використали як підтвердження закордонних зв’язків родини.

Зняття грошей з австрійського рахунку та австрійське страхування

Серпнева ухвала містить і додаткову інформацію про операції невістки підозрюваної. За матеріалами справи, у вересні 2022 року на її рахунок в австрійському Oberbank внесли 346,5 тисяч доларів і 188,1 тисячі доларів У жовтні 2024 року, після затримання підозрюваної, невістка зняла гроші готівкою.

Слідство не встановило декларування цих коштів під час ввезення в Україну. Проте з тексту ухвали незрозуміло, чи були вони взагалі ввезені в Україну, куди перемістилися після зняття та яку саме суму отримано готівкою.

У серпневій ухвалі суд додатково зазначив, що підозрювана оформила медичне страхування в Австрії 20 червня 2024 року. У червневому рішенні ця дата не наводилася.

Водночас між ухвалами є розбіжність щодо строку дії австрійських посвідок на проживання. У червневому рішенні зазначено, що вони закінчилися в березні 2024 року, а в серпневому — в червні 2024 року.

Що означають нові згадки?

Серпнева ухвала не змінює суті підозри та основної версії сторони обвинувачення. Вона доповнює вже відомі обставини деталями, яких суд не наводив у своєму червневому рішенні щодо продовження обов’язків підозрюваній.

Висновки НАЗК посилюють деклараційний напрям справи. Результати перегляду інвалідностей працівників прокуратури можуть мати значення для перевірки рішень колишньої МСЕК. Нагадаємо, що про ситуацію навколо цього питання можна прочитати в окремому розслідуванні ЖАР.INFO. 

Листування щодо клініки та відстрочок використовується для обґрунтування зв’язків підозрюваної й можливості обходити встановлені процедури. Відомості про фінансові операції родичів доповнюють оцінку ресурсів сім’ї та її закордонних зв’язків.

Нагадаємо, що ухвала слідчого судді ВАКС не встановлює незаконності конкретного рішення про інвалідність, не підтверджує оформлення незаконних відстрочок і не пояснює подальшого руху знятих в Австрії грошей.

Станом на 7 серпня 2026 року захист продовжував ознайомлюватися з матеріалами провадження. Про завершення розслідування сторона обвинувачення повідомила ще 23 вересня 2025 року, однак обвинувальний акт до суду поки не передали.

Підготувала Альона Береза