Огляд західних медіа за 30.05.2022-05.06.2022
Інформаційний фронт не менш важливий, а ніж реальний військовий. В Україні медіа об’єднались і спільно ведуть марафон “Єдині новини”. Але цей марафон орієнтований на внутрішню аудиторію, якій в переважній більшості не потрібно пояснювати, чому потрібно протистояти російським окупантам. Натомість у західних медіа, які мають вплив на суспільну думку та рішення світових політиків, по-трохи згасає інтерес до війни в Україні. Якщо у перший місяць повномасштабного вторгнення Україна, а точніше криваві та жахливі події, не сходили із перших шпальт та обкладинок, то зараз – це вже далеко не перші сторінки. Та попри це важливим залишається контекст, у якому західні журналісти висвітлюють події в Україні. Саме зміна наративів допоможе відслідковувати і зміни політичних рішень та настрій мешканців країн, що нам допомагають протистояти окупанту. Ми пропонуємо вам щотижневий огляд статей про Україну в ключових іноземних медіа.
Цього тижня іноземні медіа обговорювали поставку озброєння дальньої дії для України. Вашингтон, а слідом за ним і Лондон, прийняли рішення про надання ракетних систем українським військовим. Та в цій історії є одне але, а точніше обмеження для дальності використання озброєння Україною. Західні журналісти розмірковують, чи вплинуть ці обмеження на перебіг військових дій і як буде реагувати рф на ці рішення. Детальніше читайте в свіжому огляді.
У матеріалі «Thousands Flee Front-Line Towns in Ukraine as Russian Forces Advance. Battle for eastern Donbas is inflicting heavy casualties on both sides. Kyiv tests Russian defenses in south», що вийшов на шпальтах The Wall Street Journal 2 червня 2022 року, автори Matthew Luxmoore та Marcus Walker розповідають про ситуацію на лінії бойових дій та про вимушений виїзд українців з прифронтових населених пунктів для збереження життя.
Тимчасовим притулком для українців, які тікають від бойових дій, стало місто Покровськ, що знаходиться лише в 80 милях від Сєвєродонецька, де наразі йдуть інтенсивні вуличні бої в самому місті. До того ж саме з Покровська кожного дня вирушає евакуаційний потяг, що везе знервованих людей, які залишають свої домівки лише тоді, коли опиняються на лінії вогню, до сусідньої Дніпропетровської області.
Першим прихистком для евакуйованих людей стає церква поруч із залізничним вокзалом у Покровську. Тут людям пропонують одяг, їжу та дах над головою. Волонтери церкви розповіли авторам, що раніше в церкву кожного дня приходило близько 250 осіб, але в останні дні їх число скоротилось до кількох десятків осіб. Волонтери це пов’язують з тим, що такі міста, як Авдіївка, Лисичанськ і Лиман, небезпечні для евакуації.
В останні дні Сєвєродонецьк був центром інтенсивних бойових дій, оскільки рашисти зосередили свої зусилля на захоплені території всієї Донецької області. Населення цього міста, що до війни налічувало близько 100 тисяч осіб, було змушено тікати, щоб врятуватись від ворожих обстрілів. За інформацією місцевої адміністрації в місті наразі зруйнована більша частина житлових будинків.
Загалом наступ окупантів був повільним, незважаючи на кількісну перевагу в артилерії та боєприпасах до неї. Поряд з тим, кількість загиблих та поранених українських солдатів змусила українську владу звернутись до західних партнерів з проханням надати зброю дальнього радіусу дії, яка дозволила б завдати удару у відповідь по російській артилерії. США пообіцяли направити Україні керовані ракетні комплекси, щоб посилити вогневу міць українських захисників.
Водночас Німеччина і Франція, які досі направляли обмежену кількість важкого озброєння, скептично ставляться до того, чи зможе Україна реально відкинути вторгнення рашистів назад на свої позиції, від початку війни 24 лютого. Тому в більшій мірі їх допомога в ці дні полягала лише в озвученні закликів про припинення війни шляхом переговорів.
А от Президент Байден пообіцяв продовжувати озброювати Україну, щоб вона могла зайняти максимально сильну позицію на полі бою, перш ніж вести переговори про припинення війни.
Також автори згадали і про обстріл залізничної інфраструктури у Львівській області 2 червня, після якого 5 осіб отримали поранення. Ракети рашисти запустили з військових кораблів в Чорному морі. Це призвело до затримки потягів та ремонтів залізничної інфраструктури.
На півдні Херсонської області рашисти з артилерії вдарили по двох українських селах поблизу лінії фронту, де українські війська ведуть контрнаступ для повернення захоплених територій. На думку Інституту вивчення війни, цей контрнаступ може змусити окупантів розгортати більші сили в цьому регіоні. Саме тому в рашиських блогерів пішла хвиля невдоволення таким підходом до розподілу сил.
В матеріалі «The U.S. Is Sending Advanced Weapons to Ukraine. But Conditions Apply» авторства David E. Sanger, Eric Schmitt та Julian E. Barnes, що вийшов на сторінках The New York Times, мова йде про те, що між Україною та Білим домом почались переговори щодо надання найпотужніших високоточних озброєнь США, а також про те, що президент Байден наполіг, щоб президент Зеленський погодився на обмеження: не стріляти по території рф, якою б не була серйозною провокація від рашистів.
Про те, що ці запевнення прозвучали від української сторони, в середу озвучив держсекретар Ентоні Дж. Блінкен і одразу ж додав, що лише рф винна у передачі нової потужної зброї на поле бою.
Автори стверджують, що рішення про передачу озброєння, яке дозволить цілити в російські командні пункти і плацдарми всередині України, означає відчутне покращення військової допомоги від Вашингтону. А от обмеження продемонстрували балансування Байдена, з якими він постійно стикається під час прийняття рішень. У такі моменти президент вирішує, наскільки далеко він готовий зайти, щоб допомогти Україні та, водночас, щоб не перетворити конфлікт у Третю світову війну.
Поки ж з боку рф прозвучали лише стримане засудження. Однак все може змінитись, коли озброєння продемонструє свою ефективність під час знищення рашиських генералів. Або ж тоді, коли по території України будуть завдаватись удари, на які, через зобов’язання, українські військові не зможуть відповісти.
Президент Байден повідомив про своє рішення направити більш потужну зброю в статті, опублікованій у вівторок ввечері в New York Times. Але навіть у цій статті містилися послання, що покликані утримати президента володимира в. путіна від надмірної реакції.
Автори також додають, що цілком очевидним є те, що концепція відправки системи HIMARS, як її називає Пентагон, полягає в тому, щоб заподіяти достатнього болю, аби війна на Донбасі і прилеглих районах на сході і півдні України обійшлася росії якомога дорожче — в людських жертвах, у втраченому обладнанні і в репутаційних втратах. За словами американських чиновників, саме рішення було засноване на оцінках розвідки, які були проінформовані про весь перемовний процес.
Для президента Байдена запобігання прямій провокації путіна було ключовим пріоритетом з самого початку війни. Коли польський уряд у березні запропонував відправити свої винищувачі МіГ в Україну, використовуючи США в якості посередника, Джон Ф.Кірбі, тодішній представник Пентагону, сказав, що розвідка тоді попереджала про можливі наслідки. рф могла сприйняти те рішення як ескалацію, оскільки літаки передавались би з баз НАТО.
Водночас в Зеленського не було іншого вибору, окрім як прийняти обмеження, на яких наполягав Байден. Україні потрібна американська зброя – і аналогічне обладнання, надане британцями, – якщо вона хоче мати хоч якусь надію дати відсіч рашистам, які зараз мають невеликий щоденний прогрес на Донбасі.
Ще під час очікування рішення Міністерство оборони США перевело ракетні системи на територію ЄС. Однак українським солдатам потрібно три тижні, щоб навчитися керувати і обслуговувати ці системи. Американці впевнені, що цього часу буде достатньо щоб освоїти нове озброєння.
У статті «Russia’s Chip Problem» авторка Yana Dlugy розповідає про Ахілесову п’яту російських окупантів: багато їхнього озброєння сконструйоване на основі імпортних мікрочіпів. За словами одного американського посадовця, з того часу, як почали діяти санкції на експорт технологій, у рф виникли труднощі з отриманням мікрочіпів для поповнення своїх поставок високоточних керованих боєприпасів. Це, в свою чергу, дало США і їх союзникам важелі тиску на росію.
За словами міністр торгівлі Джина Раймондо, експорт передових технологій США в росію скоротився більш ніж на 90 відсотків з початку війни.
Ці обмеження виходять за рамки традиційних санкцій воєнного часу, введених урядом США, оскільки ввели обмеження на певні високотехнологічні товари, які виробляються де завгодно, але з використанням американського обладнання, програмного забезпечення або креслень. А це означає, що навіть країни, які не входять в санкційну коаліцію з США і Європою, повинні слідувати цим правилам. Якщо ж ні, то вони самі ризикують потрапити під санкції.
Згідно з даними Організації економічного співробітництва та розвитку, лише половина необхідного рф військового обладнання та послуг надавали внутрішні джерела. Решта ж були імпортовані. З них близько третини надійшло з США, Європи, Японії, Тайваню, Австралії та інших країн, які ввели санкції щодо агресора. І навіть китайські компанії, попри те, що Китай купує російські енергоресурси, дотримуються цих обмежень.
Авторка: Альона Береза
Рецензія: Марія Турчина
Переклад: Валентина Повзун
