У Кам’янець-Подільському міськрайонному суді триває розгляд кримінального провадження щодо колишнього очільника Хмельницької окружної прокуратури та прокурора Сергія Наконечного, якого обвинувачують у шахрайстві в особливо великих розмірах. За версією слідства, йдеться про незаконне отримання понад 1 мільйона гривень пенсійних виплат по інвалідності. У цій же справі обвинуваченим проходить і експерт-терапевт Кам’янець-Подільської міжрайонної медико-соціальної експертної комісії, дії якого стали підставою для встановлення інвалідності. Низка судових ухвал, ухвалених наприкінці листопада – на початку грудня 2025 року, розповідає нам перші деталі судового процесу.

Хто є обвинуваченими у справі?

Обвинувальний акт, затверджений прокурором Офісу Генерального прокурора, спочатку стосувався двох обвинувачених: самого прокурора та експерта-терапевта.

Першим є прокурор Кам’янець-Подільської окружної прокуратури та колишній очільник Хмельницької окружної прокуратури Сергій Наконечний, якому інкримінують шахрайство в особливо великих розмірах за частиною 5 статті 190 КК України.

Другим обвинуваченим у цьому ж кримінальному провадженні є експерт-терапевт Кам’янець-Подільської міжрайонної МСЕК, якому інкримінують службове підроблення та співучасть у вчиненні кримінального правопорушення. За версією слідства, саме дії цього медичного експерта стали ключовими для подальшого встановлення інвалідності та призначення пенсійних виплат.

4 вересня суд розглянув матеріали та на 11 вересня призначив підготовче засідання.

Чому суд розділив розгляд провадження щодо двох обвинувачених?

24 листопада 2025 року суд ухвалив рішення про виділення матеріалів щодо експерта-терапевта МСЕК в окреме кримінальне провадження. Причина — стан здоров’я обвинуваченого. Згідно з наданими суду медичними документами, експерт-терапевт переніс інсульт та нейрохірургічне втручання і на момент розгляду не міг брати участь у судових засіданнях. Прогнозів щодо можливості відновлення хворого лікарі не надали.

Суд дійшов висновку, що подальше очікування участі медичного експерта призвело б до затягування процесу і порушення принципу розумних строків. Водночас виділення матеріалів щодо нього не впливає на повноту розгляду справи щодо обвинувачення Сергія Наконечного. Учасники процесу проти такого рішення не заперечували.

Таким чином, провадження було фактично розділено:

• справа щодо експерта-терапевта МСЕК розглядається окремо;
• у цьому провадженні суд продовжив розгляд обвинувачення лише щодо прокурора Сергія Наконечного.

Чому слухання відбуваються у закритому режимі?

Того ж дня, 24 листопада, суд ухвалив рішення: проводити подальший розгляд справи щодо Сергія Наконечного у закритому судовому засіданні. З відповідним клопотанням звернулася сторона захисту, посилаючись на те, що матеріали провадження містять конфіденційну медичну інформацію та дані, що становлять банківську таємницю.

Суд погодився з доводами захисту й застосував виняток з принципу гласності, передбачений КПК України. Прокурор та інші учасники процесу не заперечували проти закритого режиму. Внаслідок цього слухання по суті відбуваються без публічного доступу, а громадськості доступні лише процесуальні ухвали суду.

Цивільний позов Пенсійного фонду та його розгляд

Паралельно з кримінальним провадження держава заявила фінансові вимоги. Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області подало цивільний позов до обвинуваченого Сергія Наконечного про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 1 069 513,91 гривні, яку, за версією слідства, було завдано внаслідок кримінального правопорушення.

Спочатку суд залишив позов без руху через процесуальні недоліки у ній, однак після їх усунення 9 грудня 2025 року суд відкрив провадження за цивільним позовом і постановив його розгляд одночасно з кримінальною справою. Сергія Наконечного визнано цивільним відповідачем, Пенсійний фонд — цивільним позивачем.

Як виникла підстава для інвалідності?

Матеріали дисциплінарних і кримінальних проваджень свідчать, що у 2020 році Сергій Наконечний після відмови в оформленні пенсії за вислугу років звернувся до лікаря комунального закладу охорони здоров’я та наполягав на стаціонарному обстеженні. Надалі було оформлено медичні документи і направлення на МСЕК.

Саме експерт-терапевт Кам’янець-Подільської міжрайонної МСЕК, за даними слідства, брав участь у підготовці медичних висновків, на підставі яких Наконечному встановили II групу інвалідності довічно. Перевірка 2025 року показала, що стан здоров’я прокурора не відповідав критеріям для встановлення інвалідності, після чого рішення МСЕК було скасоване.

Експерту-терапевту МСЕК повідомлено про підозру у службовому підробленні. Остаточну оцінку його діям, як і діям Сергія Наконечного, має дати суд.

Що передувало цьому судовому розгляду?

У 2025 році перевірка, проведена компетентними органами, встановила, що Сергій Наконечний не має стану здоров’я, який давав би підстави для встановлення II групи інвалідності. Рішення про інвалідність було скасоване.

За результатами дисциплінарного провадження Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів (далі – КДКП) дійшла висновку, що дії прокурора є несумісними з вимогами до професійної етики та доброчесності, і 27 серпня застосувала дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади.

Водночас у своїх поясненнях до КДКП Сергій Наконечний не визнав порушень, зазначаючи, що має певні захворювання, а відсутність медичної освіти, на його думку, не дозволяла йому самостійно оцінити, чи дають вони право на встановлення інвалідності.

Що встановило ДБР у справі прокурора та колишнього очільника прокуратури?

За матеріалами Державного бюро розслідувань, у 2020 році тодішній керівник Хмельницької окружної прокуратури незаконно оформив собі II групу інвалідності довічно, діючи за сприяння службових осіб медико-соціальної експертної комісії.

Слідство встановило, що посадовець достеменно знав про відсутність у нього функціональних порушень, які відповідали б критеріям для встановлення інвалідності, однак після отримання відповідного рішення МСЕК звернувся до територіального органу Пенсійний фонд України та оформив пенсію по інвалідності. Загальна сума отриманих виплат перевищила 1 мільйон гривень.

ДБР завершило досудове розслідування і на початку вересня 2025 року скерувало обвинувальний акт до суду. Прокурора обвинувачують у шахрайстві в особливо великих розмірах (ч.5 ст.190 КК України). Санкція статті передбачає до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Окремо слідство дало правову оцінку діям лікаря МСЕК, який сприяв незаконному встановленню інвалідності. Його дії кваліфіковано за ч.1 ст.28, ч.1 ст.366 КК України — складання та видача завідомо неправдивого офіційного документа, вчинені групою осіб.

Процесуальне керівництво у справі здійснювала Офіс Генерального прокурора.

Отже, справу щодо прокурора та колишнього очільника Хмельницької окружної прокуратури суд наразі розглядає окремо від провадження щодо експерта-терапевта МСЕК, матеріали стосовно якого виділено через стан здоров’я. Водночас обидві частини цієї історії залишаються тісно пов’язаними між собою, адже йдеться про можливе шахрайське отримання бюджетних коштів та законність медичних рішень, які стали для цього підставою. Остаточні висновки щодо вини чи невинуватості кожного з обвинувачених має зробити суд за результатами розгляду відповідних кримінальних проваджень.

Підготувала Альона Береза