Pjotr Sauer для the Guardian у матеріалі «Vladimir Putin will use election to show war-weary Russia he’s still calling the shots» проаналізував ситуацію із майбутніми президентськими виборами в росії та те, як путін почав свій передвиборчий спектакль.

Оголошення про балотування

Президентство росії – вже вирішене питання, але видимість демократії все ще має велике значення для її лідера.

Серед новин, які, ймовірно, нікого не шокували, минулого місяця володимир путін оголосив, що балотуватиметься на п’ятий президентський термін під час майбутніх березневих виборів.

У країні, де 71-річний путін за останні два десятиліття домінує в російській політичній системі та медіа, результати виборів, ймовірно, залишать мало місця для уяви.

Але хоча вибори здаються формальністю, вони відбудуться у дедалі більш консервативній країні, яка докорінно змінена війною, де будь-яке інакомислення криміналізоване, а опозиційні політики, такі як Олексій Навальний та Ілля Яшин, перебувають за ґратами.

Вибори будуть відрізнятися і з точки зору території, яку вони охоплюють: голосування відбудеться на так званих “нових територіях” росії – частинах України, які зараз окуповані російськими військами.

“Ці вибори є для путіна засобом легітимізації його рішення розпочати війну в Україні“, – сказав Андрій Колесников, старший науковий співробітник центру Карнегі з вивчення росії-Євразії, що базується в москві.

Авторитарні лідери, як путін, покладаються на підтримку еліти, щоб продовжувати керувати, сказав Колесников, а вибори й передвиборча кампанія також спрямовані на те, щоб показати політичному істеблішменту, що він все ще користується підтримкою громадськості, попри невдале літнє повстання євгена пригожина. 

Тому не дивно, що путін оголосив про висунення своєї кандидатури на заході в кремлі з нагоди вшанування російських солдатів, які воювали в Україні, один з яких запитав російського лідера, чи буде він знову балотуватися.

У відповіді, яку можна схарактеризувати лише політичним театром, путін сказав, що він не впевнений, чи буде балотуватися, стверджуючи, що в нього “в різний час були різні думки”, але він усвідомив, що зараз настав час прийняти рішення.

“Я буду балотуватися на пост президента“, – сказав путін в оточенні військовослужбовців та їхніх родичів.

Хоча результати попередніх виборів, в яких брав участь путін, ніколи не викликали сумнівів, на ці вибори російський лідер піде в набагато кращому становищі, ніж багато хто очікував.

Після відбиття довгоочікуваного літнього контрнаступу української армії російська армія перейшла у власний наступ уздовж південного і східного фронтів України, в той час, як західна військова підтримка Києва, схоже, слабшає.

“У них закінчується [зброя]… У них нічого немає, у них немає майбутнього. Але у нас є майбутнє“, – сказав самовпевнений путін, тримаючи в руках келих шампанського, оголошуючи про своє висування.

Спостерігачі вважають, що хоча путін буде зображати перемогу на виборах, як схвалення війни в Україні, він міг би замість цього зосередити головну увагу у своїй президентській кампанії на внутрішніх питаннях, таких як економіка та освіта.

“Сам факт проведення виборів покликаний продемонструвати росіянам, що життя продовжується в нормальному режимі. путін хоче створити ауру спокою“, – каже Марат Гельман, один з його колишніх радників, який зараз є критиком лідера кремля.

Звичне життя росіян попри війну, що триває

Гельман, який працював над виборчою кампанією путіна у 2000 році, сказав:

“Повідомлення буде полягати в тому, що, хоча війна триває, вона не заважає росіянам жити звичайним, щасливим життям“.

У великих містах росії війна здебільшого перетворилася на фоновий шум, а кремль успішно витримує західні санкції, запроваджені проти країни від початку війни. Важливо, що Захід не зміг ефективно обмежити доходи росії від продажу нафти.

Експерти кажуть, що була ще одна причина, чому путін може відсунути війну на задній план напередодні виборів.

Нещодавні опитування показали, що дехто в країні втомився від війни, яка не має ознак припинення.

Під час опитування Levada Center, незалежної соціологічної організації, про що росіяни хотіли б запитати путіна, найпопулярнішим питанням було “коли закінчиться вторгнення в Україну?”.

Інше опитування показало, що майже половина росіян хочуть, щоб путін розпочав переговори про припинення війни в Україні, вперше перевищивши кількість тих, хто хоче продовжувати воювати.

Особливо чутливою є тема того, чи планує путін оголосити нову мобілізацію після того, як заручиться своїм п’ятим терміном. Минулорічне рішення оголосити загальнонаціональну мобілізацію призвело до найбільшого за одну ніч падіння підтримки путіна за 30 років опитувань.

Ймовірна передвиборча кампанія путіна також слугує сигналом для еліт, що він все ще міцно контролює країну, каже Аббас Галямов, політичний консультант і колишній спічрайтер російського президента.

“Для путіна вкрай важливо показати елітам, що він представляє народ. Що проти нього марно йти“, – каже Галямов.

За словами Галямова, невдалий заколот пригожина, нині покійного лідера групи найманців “вагнера”, змусив багатьох представників російської політичної еліти здригнутися, поставивши під сумнів стабільність режиму.

“Після заколоту кремль особливо підозріло ставиться до зрадників“, – каже Гельман, додавши, що виборча кампанія дає можливість провести “стрес-тест” чиновникам по всій країні.

Багато чого змінилося з часу останньої перемоги путіна на виборах у 2018 році, яка мала стати його останнім терміном, доки він не організував конституційну реформу, що дозволила йому залишатися при владі до 2036 року.

Кампанія агітації

Напередодні цих виборів путін розпочав кампанію з агітації, очевидно, стурбований тим, що його популярності може бути недостатньо для того, щоб виборці прийшли на дільниці. Серед заохочень були розіграші iPhone Xs і автомобілів.

Він також дозволив ксенії собчак, відвертій світській левиці, журналістці та доньці політичного наставника путіна, балотуватися проти нього, що мало на меті створити видимість конкуренції та легітимності виборів. Хоча найсерйозніший суперник путіна, опозиційний лідер Навальний, був знятий з перегонів, він все ще залишався вільною людиною.

У суворішій, більш авторитарній реальності сьогоднішньої росії кремль може відмовитися від підтримки кремлівських “коней-переслідувачів“, вважає Колесніков, аналітик Карнегі.

“Можливо, немає потреби в так званому ліберальному кандидаті… Система більше не потребує таких людей, як Владислав Сурков“, – каже Колесников, маючи на увазі колишнього кремлівського ляльковика, якого вважають головним архітектором системи, яку часто описують як “керовану демократію“.

Але Гельман каже, що кремль все ще може висунути антивоєнного кандидата, але забезпечить йому крихітний відсоток голосів.

“Сенс полягає в тому, щоб розчавити антивоєнний рух на виборах. Ті, хто проти війни, повинні відчути, що вони в абсолютній меншості“.

Підготували Альона Береза, Валентина Повзун