Перейменування вулиць: чому не було чутно думки мешканців Хмельницької громади?

Війна. Календар завмер на 24 лютому. Вся країна продовжує невпинно боротись за кожний міліметр своєї території та активно позбуватись всього, що нас, українців, раніше ще пов’язувало з східним «сусідом», точніше з «руськім міром», який цей «сусід» несе на українську землю ще з 2014 року. Ми перейменовуємо вулиці, проспекти, проїзди, бульвари, забираємо російські вивіски, зносимо радянські пам’ятники. Але в цьому поспіху часто забуваються і про права людей, гарантовані законом. Права, за які ми боролись не один рік. Так цього разу сталось в Хмельницькому. 

На початку третього місяця повномасштабної війни в Україні Хмельницька міська рада перейменувала 113 вулиць в населених пунктах на території Хмельницької територіальної громади. 45 вулиць перейменували в самому обласному центрі та 68 – у селах територіальної громади. На весь процес було витрачено менше двох тижнів. Влада так поспішала, що вирішила просто проігнорувати права жителів на обговорення варіантів та збирання пропозицій. 

Національний флешмоб від українських міст: відмова від всього радянського та російського

Найбільш гучним став процес перейменування п’яти станцій метро у Києві. За голосуванням могли спостерігати всі українці. Воно відбувалось через гугл-форму з 15 квітня по 15 травня і саме тому в депутатському корпусі Київської міської ради виникли запитання стосовно цього формату. Можливо, перейменування станцій метро очікуватиме нове голосування через спеціальний міський додаток «Київ цифровий». Наразі міська рада збирає пропозиції щодо перейменування міських об’єктів, щоб сформувати список таких об’єктів. Мова тут йде про перейменування вулиць, перелік яких визначить громадськість.

З 1 червня по 1 липня в місті Кременчук запланували обговорення щодо перейменування 136 вулиць. Мерія прийматиме пропозиції громадян в електронній і письмовій формах. Потім – електронне голосування на сайті міськради. В міській раді оприлюднили старі назви вулиць та запропоновані варіанти для перейменування навіть із детальними поясненнями.

У Рівному в квітні містянам запропонували пройти опитування щодо перейменування більше як п’яти десятків вулиць, які названі на честь російських діячів. Свою думку пропонували висловити через гугл-форму. У опитувальнику біля кожної назви було пояснення, чому перейменовують ці вулиці.

В цей же час у Тернополі міська рада оприлюднила список із 10 вулиць, які планували перейменувати та надала мешканцям можливість запропонувати альтернативні назви. Надсилати їх можна було на електронну пошту або ж заповнити гугл-форму.

Рухаємось до досвіду міст Хмельниччини. У Кам’янці-Подільському 11 травня топонімічна комісія затвердила перелік об’єктів на перейменування. Це близько півтори сотні об’єктів. Громадськість мала хоча б тиждень, щоб внести свої пропозиції. 

Ці всі історії про те, що людей хочуть чути. І створюють для цього різні умови. Натомість у Івано-Франківську та Хмельницькому цим правому вирішили знехтувати.  

У квітні 25 вулиць в Івано-Франківську перейменували просто на підставі звернення громадських активістів. А у Хмельницькому цей процес фактично зімітували, створивши ілюзію обговорення. 

Яка ж процедура перейменування вулиць передбачена в чинному законодавстві?

Якщо змінюється назва населеного пункту, області – це повноваження парламенту. Меншими об’єктами займається місцева влада. Весь механізм затверджений постановою Кабінету міністрів України. Відповідно до цього порядку, має бути громадське обговорення. Дублює цю вимогу і рішення місцевої ради. 

«Врахування громадської думки населення при найменуванні або перейменуванні обєктів благоустрою здійснюється через вивчення громадської думки населення, що проводиться безпосередньо через проведення зборів громадян, опитування громадян або в іншій формі, що не суперечить чинному законодавству України», – йдеться в документі. 

Позачергова сесія і швидке перейменування об’єктів благоустрою

28 квітня Хмельницька міська рада зібралась на позачергову сесію. Планували розглядати питання орендної ставки на землю. Постфактум проголосували 39 питань, серед яких і перейменування вулиць.

«Провів позачергову сесію міської ради. 39 питань порядку денного. Дякую депутатам за монолітність і роботу на посилення обороноздатності та забезпечення життєдіяльності міста… Прийняли рішення про перейменування вулиць громади. Тільки у Хмельницькому таких 45, 68 – у селах. Мали зробити це ще у 1991 році. Бо топоніміка – це не про історію, це про маркери нації. Всі ми побачили, що є дуже велика різниця, як називається вулиця! Працюємо далі…», – розповів міський голова Олександр Симчишин на власній сторінці у мережі фейсбук.

Процедура обговорення, як правило, триває не менше місяця. Збирають пропозиції і потім голосують вже депутати. У Хмельницькому процедуру скоротили. Слідкуйте за руками, тобто датами. 15 квітня – засідання топонімічної комісії, 22 квітня оприлюднення проектів рішень, 28 квітня – місто має нові назви вулиць. Десь між цим всім жителі громади мали б вести активну дискусію про те, як називатимуться рідні їм вулиці і провулки. 

У відповіді на запит за підписом секретаря Хмельницької міськради Віталія Діденка зазначено, що пропозиції топонімічної комісії були оприлюдненні за посиланням на вебсайті Хмельницької міськради для громадського обговорення і що пропозицій від громадян не надходило.

Скріншот відповіді на запит

Скріншот відповіді на запит

Ми знайшли оголошення. Його не дублювали в традиційних розділах “Новини” і “Оголошення”. Аби дістатись до цього пункту потрібно було “провалитись” на третій рівень сайту. З – зручність. Там в оголошені немає дати оприлюднення, а головне – там немає кінцевого терміну, до якого потрібно було подати свої пропозиції. 

«Київ спілкується, Харків спілкується, а є міста, як в нас. Це в більшості центральна і західна (Україна – ред.). Там прийняли рішення і не дотримувались термінів і обговорення. В принципі там не такий великий термін, нічого б не сталося, якби просто оголосили, що є така пропозиція. Я думаю, воно б на «Ура» пройшло б і ще б якийсь позитив був», – прокоментував рішення Хмельницької міської ради про перейменування вулиць без дотримання процедури почесний громадянин Хмельницького та член топонімічної комісії Володимир Швець. 

Сам пан Швець, на жаль, на засіданні цієї комісії був відсутній. Пояснює, у той день сигнал повітряної тривоги тривав майже до початку засідання, тому він фізично просто не встиг дістатись до міської ради.

Ми звернулись до профільного управління, яке займається перейменуваннями в Хмельницькій територіальній громаді, з проханням прокоментувати цю ситуацію. Однак на момент виходу матеріалу коментар так і не отримали. 

Диявол у деталях

Пройти обговорення потрібно було не для всіх 130 вулиць та провулків. Частина з них розпочали процес перейменування ще у 2016 році. Відповідно і пройшли громадське обговорення. Мова про 24 вулиці.

Фото протоколу засідання топонімічної комісії 

Однак в переліку перейменувань була все ж таки частина пропозицій, що була сформована лише 15 квітня 2022 року. У тому числі і пропозиції Хмельницького міського голови Олександра Симчишина, які було озвучено під час останнього засідання топонімічної комісії. Тож громадське обговорення мало б бути. І мало б воно бути таким, щоб охопити максимальну кількість думок громадськості, адже цього вимагає чинне законодавство України.

Мешканці Хмельницького хочуть, щоб їх думку чули

Мешканці Хмельницького вважають, що такі питання потрібно все ж таки обговорювати з громадою, надавати обґрунтування щодо кожної пропозиції перейменування та враховувати думку громади під час таких історичних процесів, адже вони хочуть бути причетними до них.

«Зараз всі люди згуртувалися. Кожен хоче бути причетним. Причетним до перемоги, причетним до допомоги. І напевно причетним до рішень, які влада хоче впроваджувати. Це такий гарний демократичний майданчик для того, щоб всі висловили свої думку», – підтримала мешканка Хмельницького необхідність дослухатися до думки громадськості владі обласного центру під час регулярних опитувань, які започаткувала редакція ЖАР.INFO на Хмельниччині.

Наразі рішення вже прийняте. Однак дуже хотілось би, щоб в майбутньому Хмельницька міська рада дотримувалась процедури, що передбачена чинним законодавством України. Також було б добре, щоб саме міська рада доносила обґрунтування запропонованих перейменувань, а не політичні сили, які представлені в депкорпусі.

Скріншот із соцмереж політичної сили "Команда Симчишина"

Скріншот із соцмереж політичної сили “Команда Симчишина”

Цю ж думку підтримує Український інститут національної пам’яті:

«УІНП підтримує перейменування назв, які пов’язані з державою-агресором, комуністичним тоталітарним режимом, імперськими та радянськими ідеологемами. Водночас ми вважаємо, що ця важлива зміна не може відбуватися поза консультаціями з експертами та діалогом з громадою».

Також інститут закликає «не використовувати ці сенситивні теми у політичних цілях під час воєнного стану для того, щоб нагадати про існування окремих політичних сил».

Ми живемо у час, коли формується справжня нація. І ще більше починаємо відчувати себе українцями. Хочемо розірвати всі можливі зв’язки із “русскім міром”. Однак у цьому процесі ми не маємо забувати про чинне законодавство, яке напрацьовували роками. Адже саме дотримання законів і відрізняє нас від рашистів.

Авторка: Альона Береза

Попередній Культура – теж зброя: звідки дізнаватися культурні новини

Залиште свій коментар