Інформаційний фронт не менш важливий, аніж реальний військовий. В Україні медіа об’єднались і з першого дня війни спільно ведуть марафон “Єдині новини”. Але цей марафон орієнтований загалом на внутрішню аудиторію, якій в переважній більшості не потрібно пояснювати, чому потрібно протистояти російським окупантам. Натомість у західних медіа, які мають вплив на суспільну думку та рішення світових політиків, по-трохи згасає інтерес до війни в Україні. Якщо у перший місяць повномасштабного вторгнення Україна, а точніше криваві та жахливі події, не сходили із перших шпальт та обкладинок, то зараз – це вже далеко не перші сторінки. Та попри це важливим залишається контекст, у якому західні журналісти висвітлюють події в Україні. Саме зміна наративів допомагає відслідковувати зміни політичних рішень та настрій мешканців країн, що нам допомагають протистояти загарбникам. Ми пропонуємо вам щотижневий огляд статей про Україну в ключових іноземних медіа.
Повномасштабне вторгнення рф на територію України триває. І вже переходить у нову більш агресивну фазу. Завершення оперативної паузи, яку ніби-то робили окупанти, вилилось у поновленні бойових дій по всій лінії фронту та жорстоких ракетних обстрілах мирних міст. Під час одного з них у Вінниці загинуло 25 людей, серед яких чотирирічна дівчинка з синдромом Дауна, два хлопчики 7 та 8 років. Якщо ж вбивства цивільних фактично відбуваються в прямому етері на очах у всього світу, то ось сексуальні злочини військових рф – це те, що не так легко виявити. Часто жертви бояться про них говорити. Міжнародні організації заявляють не лише про численні випадки сексуального насильства над українцями на окупованих територіях, вони сьогодні вже говорять про те, що зґвалтування можуть стати доказом геноциду українського народу. І поки триває війна – Україна готується до нового опалювального сезону і ремонтує зруйновані ворогом теплоелектростанції. Водночас Європа йде на поступки та розширює списки виключень із санкцій. Детальніше читайте в огляді.
Огляд західної преси за 11-17 липня 2022 року
Зґвалтування може стати доказом геноциду українців
У матеріалі «Why it’s so hard to track sexual violence in the Ukraine war», що вийшов на шпальті газети The Washington Post, авторка Iuliia Mendel розповідає про акти сексуального насильства, скоєні російськими військовослужбовцями в Україні. Є також інші злочини, як то поранення чи вбивство цивільних осіб, руйнування шкіл та лікарень, напади на культурні об’єкти. Однак злочини сексуального характеру менш помітні – не в останню чергу тому, що їх жертвам доводиться стикатися зі стигматизацією і соромом.
Небезпечний характер цих злодіянь, про які історично недостатньо поширюється інформації, означає те, що пройде багато часу, перш ніж стане зрозумілим весь масштаб цієї проблеми. Ті ж самі маленькі містечка в передмісті Києва, які вже відомі світу масовими вбивствами мирних жителів – Буча, Бородянка та Ірпінь, — також супроводжувалися розповідями про зґвалтування. Українські офіційні особи та активісти чули багато повідомлень про сексуальні звірства на сході України і в південних провінціях, які сьогодні залишаються під окупацією.
На початку червня одна з установ ООН оголосила, що вона отримала 124 повідомлення про сексуальне насильство із зони бойових дій в Україні. Пізніше того ж місяця інший орган ООН заявив, що він “отримав численні заяви” про сексуальні звірства і “зміг підтвердити 23 випадки сексуального насильства, включаючи випадки зґвалтування, групового зґвалтування, тортур, примусового публічного роздягання і погроз сексуального насильства”. Українські організації громадянського суспільства отримали інформацію про десятки інших інцидентів. На початку квітня організація Human Rights Watch заявила, що задокументувала випадок повторного зґвалтування російським солдатом в Харківській області.
Зростаюча кількість непідтверджених свідчень говорить про те, що реальні цифри скоріш за все значно вищі. Збір достовірних даних надзвичайно складний. В українському суспільстві, а особливо в сільській місцевості, сексуальні злочини дуже стигматизуються, адже жертви бояться бути засудженими. Зазвичай за допомогою від імені жертви звертаються родичі і друзі. Українська активістка Наталія Карбовська нещодавно назвала сексуальне насильство воєнного часу “найбільш прихованим злочином”.
Правозахисна організація “Ла Страда Україна” з початку березня отримує дзвінки про випадки сексуальних злочинів. За перші два місяці війни вони отримали інформацію про 17 жертв: одного чоловіка і 16 жінок, троє з яких були підліткового віку. В організації вважають, що російські військові використовують зґвалтування як інструмент залякування, чинячи психологічний тиск на українських солдатів, яким доводиться турбуватися про долі своїх матерів, дружин, сестер і дочок.
Вкрай небезпечний характер проблема набула в кінці травня, коли Уповноважена ВРУ з прав людини була звільнена на тлі гострих суперечок після розголошення неперевірених даних щодо сексуального насильства, поряд з іншими критичними зауваженнями.
Незважаючи на труднощі, Україна вже почала пошуки злочинців. У травні Генеральна прокурорка Ірина Венедиктова опублікувала фотографію російського солдата, якого було опізнано як підозрюваного в декількох зґвалтуваннях, скоєних в Київській області. Вона розповіла, як солдат разом з іншими військовослужбовцями двічі вривався в місцеві будинки і ґвалтував жінок. Прокурорка попросила громадськість надавати інформацію до її Офісу.
Минулого місяця українська прокуратура розпочала свій перший заочний судовий процес над російським солдатом, обвинуваченим у зґвалтуванні. Головним свідком у справі є потерпіла, яка звинувачує солдата у вбивстві свого чоловіка, а потім у її неодноразовому зґвалтуванні.
У 2008 році ООН прийняла резолюцію, яка визначає зґвалтування як зброю війни. Багато українців підозрюють, що рф використовує цю зброю в рамках своєї стратегії геноциду проти України.
В одній недавній доповіді про війну в Україні, підготовленій двома поважними правозахисними організаціями, зазначалося: “Згвалтування і сексуальне насильство можуть бути доказом геноциду”. Автори посилалися на систематичне сексуальне насильство “Ісламської держави” щодо єзидських жінок в Іраку як на показник бажання екстремістського угруповання знищити єзидів як етнічну групу.
Українські енергетики готуються до опалювального сезону в умовах війни
У матеріалі The Economist під назвою «The war is forcing Ukraine’s energy planners to be creative», що був опублікований минулого тижня, розповідається як війна змушує українських енергетиків проявляти творчий підхід.
Сталева рейка, що стирчить з дерева, є похмурим пам’ятником п’яти робітникам, які загинули під час російського повітряного нальоту на Охтирську теплоелектростанцію в березні. Ніхто точно не знає звідки взявся цей шмат металу. Бомби тут мало що залишили для криміналістів. Три жертви взагалі не були знайдені; а одне зі знайдених тіл довелося взагалі поховати без голови. До цього дня ТЕЦ знаходиться в руїнах. Котельня тепер знаходиться в декількох футах під землею. Труби, через які колись подавали газ, були зруйновані. Але директор заводу Григорій Юрко в неділю на роботі, спостерігає за будівельними роботами, які, за його словами, в кінцевому підсумку повернуть ТЕЦ до життя. Пан Юрко, який воював на боці радянського союзу під час окупації Афганістану, каже, що немає альтернативи, якщо він хоче опалювати 10 тисяч квартир впродовж зими.
Забезпечення обігріву українських будинків ніколи не було легкою справою. Однак руїни в Охтирці підкреслюють унікальні проблеми, з якими зараз стикаються ремонтники. Хоч до зими ще чотири місяці, зовсім не ясно, скільки енергії буде потрібно і скільки її можна буде виготовляти. Частина країни залишається під окупацією. Інша частина знаходиться під обстрілами. Одна третина запасів вугілля недоступна. Видобуток газу скоротився всього на 5-10%, але майже весь він знаходиться недалеко від лінії фронту. Широко поширена думка, що рф посилить свої атаки на найбільш чутливі точки: компресорні станції, електростанції, підстанції.
Найбільш вразливі частини енергетичної системи швидко захищаються новими засобами ППО, але навіть якщо російські ракети будуть перехоплені, падаючі уламки все одно небезпечні.
Фінансування енергетичної системи України дійсно проблематичне. Всередині уряду вирують запеклі дебати про те, скільки газу необхідно зберігати на зиму. У будь-який звичайний рік Україна здавалася б добре забезпеченою. Запаси газу зазвичай становлять 11 мільярдів кубометрів, що є одним з найвищих показників в Європі, і цей показник збільшується зі швидкістю 1 мільярд кубометрів на місяць. Враховуючи падіння споживання на 50%, як результат руйнівних наслідків війни для промисловості і потоку людей з країни, Україна має бути спроможною покрити більшу частину своїх потреб за рахунок власного видобутку, підсиленого лише обмеженими додатковими закупівлями. Але уряд хоче мати більший буфер у розмірі 19 млрд кубометрів. Однак “Нафтогаз” стверджує, що 15 млрд кубометрів має бути достатньо. Україна більше не залежить безпосередньо від російського газу. Але країна стурбована наміром путіна використовувати газ як зброю, щоб заморозити Європу для послаблення її підтримки у вигляді санкцій.
В Охтирці “Нафтогаз” намагається зробити так, щоб у місцевих жителів було багато варіантів. У сусідньому Харкові виготовляється новий газовий котел. Однак є надія, що місцеві потреби в електроенергії будуть задоволені завдяки новому котлу, що працює на біомасі. Дерев’яні гранули, які він спалює, спочатку будуть надходити з інших країн Європи, але в кінцевому підсумку вони мають почати надходити з місцевих джерел. Якщо Охтирка зможе пережити майбутню зиму, то це може продемонструвати, як зробити виробництво електроенергії по всій країні більш децентралізованим, дешевим і відновлювальним.
рф каже, що розпочала агресивну фазу війни в Україні
У матеріалі «Moscow Signals a Shift to a More Aggressive Phase of Ukraine War» автори Andrew E. Kramer і Steven Erlanger розповідають, що рф сигналізує про перехід до більш агресивної фази війни.
Український уряд повідомив про нові наземні атаки російських військ. Водночас міністерство оборони рф заявило, що шойгу дав вказівку активізувати бойові дії, щоб Україна не мала можливості здійснювати обстріли цивільних районів на окупованих рф територіях.
Після смертоносних ракетних ударів по території Україні в останні декілька дні, в результаті чого загинули мирні мешканці, ця заява стала новим сигналом москви – її вторгнення, можливо, вступає в більш агресивну фазу.
Заява шойгу, ймовірно, стала відповіддю на нову боєздатність України вражати російські цілі на окупованих територіях завдяки західному озброєнню більшої дальності, як, до прикладу, американські високоточні ракетні системи HIMARS і французькі артилерійські снаряди Caesar. Україна стверджує, що за останні два тижні завдала ударів по щонайменше 30 рашиським об’єктам постачання.
Раніше президент рф путін припустив, що вони будуть посилювати війну.
З’явилася інформація про нові наземні бої на сході України, де російські війська майже захопили Луганщину, і намагаються також захопити ще й Донеччину. Українські військові та регіональні чиновники повідомили про п’ять атак уздовж лінії фронту.
Українські війська, використовуючи “шквальний вогонь”, відбили наземну атаку, що поновилася вночі, для захоплення головної дороги, що з’єднує міста Лисичанськ і Бахмут. За цю дорогу тривають запеклі бої впродовж декількох місяців.
В останньому аналізі Інституту вивчення війни говориться, що окупанти “ймовірно, виходять зі своєї оперативної паузи”, посилаючись на серію наземних атак на північний захід від Слов’янська, на південний схід від Сіверська, уздовж траси Бахмут-Лисичанськ і на південний захід від міста Донецьк.
Звуки важких вибухів часто чутні з прифронтових міст Слов’янська і Бахмута. Дим від пожеж вкриває горизонт на південь і схід від Бахмута, де рашисти намагаються просунутися вперед.
Ракета потрапила в невеликий фруктово-овочевий ринок в Бахмуті в минулу п’ятницю, в результаті чого декілька людей отримали поранення. Рано вранці в суботу ще три ракети потрапили в завод і житловий будинок в Костянтинівці, але без будь-яких жертв.
Рано вранці в суботу щонайменше три мирних жителя були вбиті і ще троє отримали поранення в результаті ракетного удару по північному українському місту Чугуїв, приблизно в 75 милях від кордону з рф.
У сусідній Сумській області один мирний житель був убитий і щонайменше ще сім отримали поранення після того, як рашисти відкрили мінометний і артилерійський вогонь по трьох містах і селах недалеко від кордону з рф. У Донецьку загинули сім мирних жителів і ще 14 отримали поранення.
Основний удар був нанесений в четвер, коли підводний човен окупантів випустив крилаті ракети по центру Вінниці, місту з населенням 370 тисяч осіб, що розташоване приблизно в 125 милях на північний захід від столиці України Києва. Українські офіційні особи заявили, що в результаті удару загинули щонайменше 23 людини, в тому числі 4-річна дівчинка з синдромом Дауна. Це викликало обурення в Україні і на Заході.
міністерство оборони рф заявило, що удар по Вінниці був спрямований на будівлю, де вищі посадові особи ЗСУ зустрічалися з іноземними постачальниками зброї. Українські офіційні особи заперечують, що в будівлі були військові об’єкти.
Війна викликає значний економічний стрес в решті світу, знижуючи глобальне зростання як в цьому, так і в наступному році. Про це заявила Крісталіна Георгієва, директор-розпорядник Міжнародного валютного фонду, на гібридній зустрічі міністрів фінансів і глав центральних банків G20.
Напруга в Німеччині, яка залежить від російських енергоносіїв, посилилася після нової заяви газового монополіста “газпрому”, в якому він закликав німецьку компанію Siemens повернути турбіну, відремонтовану в Канаді, щоб газопровід “Північний потік-1”, що доставляє газ до Європи, міг відновити роботу після 10-денної перерви на технічне обслуговування, що почалася в минулий понеділок.
Незважаючи на західні санкції щодо рф, Канада погодилася надати те, що вона назвала «обмеженим часом» і «відкликаним дозволом для Siemens Canada», щоб дозволити повернення турбіни. Але “газпром” стверджує, що не отримав жодних гарантій, що установка буде повернута.
Німеччина вже справлялася з 60% скороченням поставок газу по цьому трубопроводу на тлі побоювань, що рф не відновить поставки. Консервативні політики відновили дебати про продовження терміну служби трьох атомних електростанцій, які виробляють близько 6% електроенергії в Німеччині, що є чутливою темою для зелених, які зараз перебувають в уряді. Передбачається, що станції будуть закриті до кінця цього року.
ЄС заборонив імпорт російського вугілля, але заборона, яку він ввів на імпорт нафти, є лише поступовою і частковою. І відсутня угода про заборону імпорту природного газу. Брюссель також пішов на компроміс, дозволивши “газпрому” ефективно отримувати плату в рублях, як того вимагала рф, при цьому депозити в євро у власному банку “газпрому” були негайно переведені в рублі.
ЄС також відмовився від введення повноцінних санкцій щодо товарів, які переміщуються з материкової частини рф в російський анклав Калінінград на Балтійському морі. Анклав відділений від решти рф Польщею і Литвою. Литва створила напругу у відносинах з москвою, оголосивши, що ввела санкції ЄС на російські товари, що прямують поїздом до Калінінграда через Литву.
Після жорстоких скарг рф Брюссель “оновив” свої обмеження і заявив, що рф буде дозволено перевозити товари цивільного призначення, включені до списку санкцій, через Литву залізницею, не автомобільним транспортом, в обсягах, що прирівняні поставкам до вторгнення за останні три роки.
За словами Брюсселя, можуть проводитися цілеспрямовані перевірки, щоб гарантувати, що товари військового та подвійного призначення, які підпадають під санкції, і пов’язані з ними технології не є частиною залізничних перевезень.
рф шукає більше способів протидії новим мобільним артилерійським системам NATO. Вона звернулася до Ірану з проханням вивчити можливість продажу сучасних безпілотників. Про це заявив минулого тижня американський радник з національної безпеки Джейк Салліван. У минулу суботу високопоставлений американський чиновник заявив, що супутникові знімки показали, що російська делегація відвідала Іран, щоб оглянути безпілотники, що здатні до перенесення ракет, які можна було б придбати для використання на війні в Україні і які можна було б використовувати для кращого наведення нової артилерії NATO при нанесенні контрбатарейних ударів.
Авторка: Альона Береза
Переклад: Валентина Повзун
