Восьма ранку. Сонце вже добряче припікає, але посеред лісу це відчувається значно приємніше. “Перша сотня у повному складі вишикувана!”, — звітує юнак у тактичному одязі. “Слава Україні!”, — продовжує “тактик”. “Героям Слава!”, — лунає лісом у відповідь від інших дітей. 

Так починається новий день “Джури”. Свого часу саме ця гра змінила радянську “Зарніцу” — військово-патріотичну гру, спрямовану на мілітарне виховання юнаків та дівчат. Тепер “Джуру” організовують по всій країні, зокрема й на Хмельниччині. А впроваджують її в контексті типових програм, націлених саме на патріотичне виховання дітей. До повномасштабного вторгнення вони не мали особливої популярності, переживаючи свій пік лише зараз. Необхідність проведення подібного заходу зумовлюється й тим, що цим же давно й активно займаються росіяни, залучаючи до своїх “Юнармії” чи “Руху перших” мільйони дітей. Відповідно, Україна не має права програти цей бій за молодь. Тож які саме програми з патріотичного виховання функціюють у нас і у скільки вони обходяться бюджетам? Ми розібралися з усім цим і готові розповісти.

Хмельницька міська громада: по-багатому 

У Хмельницькій громаді чинні аж дві програми з дуже подібними назвами, але з різним фінансуванням та розпорядниками коштів. 

Одна з них — це програма з національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2022-26 роки. І вона передбачає фінансування в сумі 8,7 мільйона гривень. 

За цю програму відповідає Департамент освіти та науки Хмельницької міської ради. Якщо вірити моніторингу виконання цієї програми, то подій за понад два роки проведення організували вже сотні. Водночас більшість заходів не потребують фінансових вливань. Деякі з них реалізовувалися і в 2022-му, і у 2023 роках. Виконання інших тривало лише протягом одного року.

Більшість коштів — майже 3,7 мільйона гривень — пішли на оновлення шкільних кабінетів захисту України. Це предмет для учнів 10–11 класів, головна мета якого — підготувати юнаків та юнок до боротьби за свою країну, навчити їх діяти в надзвичайних ситуаціях.

Ще 100 тисяч гривень виділили на розроблення курсу “Хмельницькознавство” — шкільного предмета, введеного до програми 8-их класів. Шкільні та міські бібліотеки поповнилися творами про історію національно-визвольної боротьби та становлення українського суспільства. Щоправда, поповнення міських бібліотек книгами патріотичної тематики все ж відбулося в рамках іншої програми — “Щодня читай українською”. 

“Програма “Щодня читай українською” діяла з 2018 по 2021 рік. Нею передбачений друк творів наших подільських письменників, закупівля їхніх творів. Програма була успішно реалізована і продовжена на період з 2022 по 2025 роки. У 2023-му були надруковані твори Євгена Ролдугіна, Артема Задоянчука (загиблі військовослужбовці з Хмельницької тергромади), альманахи літературних спілок. А от у 2022 році була постанова Кабміну №590, згідно з якою можна було купувати книги. Тому на поповнення книгами міських бібліотек з міського бюджету не виділяли нічого. Були тільки подаровані читачами, авторами та організаціями книги. В середині 2023 року внесли зміни  ”, — коментує завідувачка відділу комплектування та обробки літератури Хмельницької міської центральної бібліотечної системи Лілія Зозуля.  

Схожа за назвою, але інша за змістом програма  “Національно-патріотичного виховання мешканців Хмельницької міської територіальної громади на 2023-2024 роки”. Втілюється вона через Національну академію державної прикордонної служби ім. Богдана Хмельницького. Коли програму тільки починали в лютому 2023-го, то планували витрати на рівні трохи більше 17 мільйонів. Далі вона розширилася і здорожчала до понад 30 мільйонів. Нині ж реалізація оцінюється в майже 48 мільйонів.

Тобто, якщо ви подумали, що більша частина коштів піде на роботу з молоддю, патріотичні ігри чи виховання, то ви помилялися. Гроші спрямують на улюблене заняття українських посадовців —  дороговартісні ремонти й будівництво, які й так фінансуються з багатьох інших програм. Водночас Хмельницький міський голова Олександр Симчишин вважає інакше: Програма з Національною академією, на його думку,  —  це один із механізмів допомоги Силам Оборони. 

“Завдяки цій програмі ми фінансуємо і покращуємо базу підготовки курсантів, військовослужбовців, мобілізованих, контрактників. Купуємо обладнання для них же. Завдяки цій програмі учні 10–11 класів також займаються військово-патріотичною підготовкою на базі, полігонах, академії. Тут вони навчаються військової підготовки, тактичної медицини, роботи з БПЛА, проходять збори. Раніше також проводили спільні виховні заходи старшокласників і курсантів. Мета таких заходів саме військово-патріотичне виховання”,  — коментує Олександр Симчишин. 

Більшість пунктів програми передбачають кількасоттисячні або мільйонні вливання. У чотирьох пунктах йдеться про придбання не для академії, а для державного ліцею-інтернату з посиленою військово-фізичною підготовкою “Кадетський корпус” імені І. Г. Харитоненка, який переїхав до Хмельницького із Сум. 

Половину суми — 23,2 мільйона — мали б освоїти у 2023-му. І освоїли, витративши практично всю суму.

Не під запис начальник відділу з питань оборонно-мобілізаційної і режимно-секретної роботи міськради Юрій Шкабура повідомив, що, наприклад, спорудження пам’ятника захисникам України наразі на паузі, а також про те, що Програма наразі включає і ті пункти, оприлюднення яких на сайті міськради не відбувається. 

Про те, що саме вдалося відремонтувати та придбати протягом 2023 року в Національній академії і як зараз виглядають ці об’єкти, нам дізнатися не вдалося. Начальниця пресцентру Державної прикордонної служби України ім. Б. Хмельницького Наталія Василенко вважає, що ми нібито вимагаємо фотографії військового об’єкту.

При такій секретності на сайті закладу регулярно звітують про заходи на території Академії, демонструючи фото. 

Кам’янець-Подільська громада: скромно на два роки 

У Кам’янці-Подільському окремої програми з патріотичного виховання не ухвалювали. Проте заходи патріотичного напрямку передбачалися іншою програмою — розвитку молодіжної політики тергромади на 2021–2025 роки. Вона втілюється переважно через місцевий Департамент гуманітарної політики. Обсяг фінансування з бюджету тергромади на 5 років — 12 мільйонів гривень. Попри те, що в програму мав бути “запакований” саме національно-патріотичний напрямок, згідно з відповіддю на наш запит, заходи програми реалізовувалися лише у 2021-2022 роках. Це дещо нелогічно, адже саме тоді, коли цей напрямок став по-справжньому необхідним, його тут чомусь перестали втілювати. 

Втім, не можна назвати активною роботу в цьому напрямку і тоді, коли його все ж реалізовували. Так, наприклад, у 2021-му на Програму витратили 37,7 тисячі гривень бюджетних коштів. Зокрема, на  молодіжну розважальну програму “Місто мрій” — 2,5 тисячі гривень. Саме дійство відбувалося в Старому місті. На ньому було присутнє не лише місцеве керівництво, а й народний депутат Ігор Марчук, голова обласної ради Віолета Лабазюк, тодішній голова облдержадміністрації Сергій Гамалій. Перед гостями виступали дитячі колективи та грав військовий оркестр. Зважаючи на розмах, дійство вочевидь фінансувалося з різних, і не лише бюджетних, джерел та було спрямоване швидше для піару відомих людей обласного розливу. А це дуже контрастує з тим, що в загальному розумінні є “патріотичним вихованням”.

У червні того ж року у Кам’янці-Подільському провели IX форум розвитку громадянського суспільства і молодіжної політики “Ініціатива-21”. На це з бюджету громади виділили 21,7 тисячі гривень. Ця подія у місті відбувається з 2013 року та є платформою для презентації проєктів громадських активістів. У липні 13,5 тисяч гривень пішло на відзначення у місті Дня молоді. 

У 2022 році на заходи Програми з бюджету виділили більше, ніж у попередній рік — 104 тисячі гривень. За ці кошти  знову провели День Молоді (але тепер вже у серпні, а не у червні, як у 2021 році). Тоді у місті відбувся ярмарок, невеликий концерт та шаховий турнір. Також провели   фестиваль інтелектуальних настільних ігор та відзначили День козацтва (ймовірно, малися на увазі урочистості 14 жовтня, адже  2023-го це свято перенесли на 1 жовтня). Щоправда, які саме події на рівні міста відбулися у цей день, невідомо. Отже, заходи цієї Програми хоч і молодецентричні, але не надто схожі на те, що могло б по-справжньому виховати в молоді любов до Батьківщини чи розуміння необхідності її захисту.

Згідно з відповіддю на запит, за 2 роки у Кам’янці-Подільському на заходи Програми витратили загалом менш як 142 тисячі гривень. 

Як пояснили у міській раді, фінансування програми у 2023 році не відбувалося через воєнний стан. Щоправда, логіка при цьому якась дивна, адже воєнний стан оголосили роком раніше. Водночас у 2023-му заходи до Дня козацтва у місті таки відбулися. У середмісті пролунав дзвін пам’яті за загиблими у російсько-українській війні кам’янчанами.

Славутська громада: фокус – на “Джуру”  

Тут ухвалили Програму національно-патріотичного виховання дітей та учнівської молоді на 2022–2025 роки із фінансуванням у 656,2 тисячі гривень.

В ухваленому тексті Програми, зокрема, є і такий пункт як “проведення заходів, спрямованих на впорядкування історичних пам’яток, місць поховань невідомих солдатів, братських могил, меморіалів та об’єктів, які увічнюють пам’ять загиблих за незалежність і територіальну цілісність України”. На 4 роки для втілення цього заходу в громаді передбачено 10 тисяч гривень. Нагадаємо, рік тому ми писали, як складно славутські посадовці прощаються з радянським минулим. До речі, після нашого розслідування на цю тему напис “1941–1945” на Меморіалі пам’яті загиблим у роки Другої світової війни славутцям замінили на “1939–1945”.

У програму, як і у випадку Хмельницької громади, вносили зміни. Зокрема, у вересні 2023 року збільшили суму фінансування з 88 тисяч на майже 435 тисяч гривень для покращення матеріально-технічної бази шкільних куренів Дитячо-юнацької військово-патріотичної гри “Сокіл” (“Джура”). Саме цей напрямок у громаді пріоритетний, про що свідчать численні звіти про проведення таборування виконкому Славутської міської ради.

“Ми залучали військових медиків до проведення таборування, яке відбувалося в лісовому масиві. Налагоджена співпраця з військовою частиною, де проходили вишколи, відбувалася демонстрація видів зброї, гасіння пожежі”, — коментує начальниця управління освіти виконавчого комітету Славутської міської ради Ельміра Перепелиця. 

Згідно із відповіддю на запит, за 2022 та 2023 роки витрати на заходи програми розподілилися наступним чином.

“В нас збережена мережа гуртків, а 532,7 тисячі гривень — це заробітна плата їхніх керівників.  Те, що було минулого року, те є і цього. Це гуртки “Сокіл — Джура”. В тому числі і на базі обласного центру туризму і краєзнавства”, — пояснює Ельміра Перепелиця.  

Окрім того, у травні 2024 року до Програми у Славутській громаді додали пункт “Зміцнення матеріально-технічної бази закладів освіти” із фінансуванням в 400 тисяч гривень. 

Шепетівська громада: все за планом, але не масово

У Шепетівській тергромаді наразі діє Програма розвитку військово-патріотичного виховання та підтримки предмета “Захист України” в закладах загальної середньої освіти на 2023–2024 роки, яку ухвалили в липні 2023 року. На абсолютну більшість заходів програми кошти не передбачені. Фінансуються лише два напрямки витрат на загальну суму в 572 тисячі гривень. Перший напрямок – організація тренувальних та військово-польових зборів для старшокласників. На нього передбачено 30 тисяч гривень. Більшу ж частину коштів — 542 тисячі гривень — мають спрямувати на придбання 72 найменувань приладдя: від біноклів до турнікетів.

У Шепетівській громаді чинна іще одна програма – “Національно-патріотичного виховання молоді на 2022–2024 роки”. Якщо першу реалізовують через управління освіти, то вже цю — через відділ у справах сім`ї, молоді та спорту. Програмою передбачене фінансування в 1,9 мільйона гривень. 

У 2022 році в межах цієї програми в Шепетівці організували 3 заходи, які потребували фінансування. У 2023 році кількість таких заходів зросла втричі.

Наприклад, і у 2022-му, і у 2023-му тут до Дня Збройних Сил України провели конкурс відеороликів “Своє кіно”. Охочим пропонували зняти й змонтувати відео  тривалістю до 3-х хвилин, в якому розкривалася б унікальність сили духу українського народу, його історії, культурних й історичних цінностей, та патріотизму. Учасниками конкурсу могли стати мешканці громади у двох категоріях: 14–18 і 19–35 років.

“Ця програма для молоді до 35 років. У ній ми працюємо з громадськими організаціями, залучаємо “Пласт”, “ОТГ-23”, організовуємо таборування. Перший рік великої війни нас трошечки обмежив у заходах — не в їхньому проведенні, а в кількості учасників. Тобто всі заходи національно-патріотичного, військового спрямування серед молоді, які планували, ми все одно проводимо. Просто вони перестали бути такими публічними”, — розповідає начальниця відділу в справах сім’ї, молоді та спорту Шепетівської міської ради Наталія Стасюк. 

Нетішинська громада 

У Нетішинській громаді ухвалили Програму військово-патріотичного виховання молоді та організації підготовки громадян до призову і служби в Збройних силах України на 2021–2025 роки. ЇЇ учасники — Нетішинський виконком та його підрозділи, а також Славутський об’єднаний міський ТЦК, медико-санітарна частина, військова частина Нацгвардії України та навіть морське водолазне судно “Нетішин”. Бюджет програми — 705 тисяч гривень. 

Щоправда, як стверджують у Нетішинській міськраді, заходи в межах Програми після запровадження воєнного стану не фінансують. І це знову ж таки дивно, адже саме так можна було б навчити молодь багатьох корисних в умовах війни навичок ще до потрапляння в навчальні центри.  

“Протягом 2022–23 років призов на військову службу під час воєнного стану не проводився. Відповідно заходи програми військово-патріотичного виховання молоді та організації підготовки громадян до призову до служби в ЗСУ Нетішинської міської територіальної громади не фінансувалися”, — повідомив у відповіді на запит секретар Нетішинської міськради Іван Романюк.  

Натомість у 2021 році кошти на програмні заходи виділяли. Всього тоді профінансували на 31 тисячу від запланованих 128 тисяч гривень.

Щоправда, при тому, що фінансування заходів в межах Програми з початком великої війни не відбувалося, вітати нацгвардійців від міськради в Нетішині в цей період таки не припинили.

Цю програму в Нетішині планують переформатовувати. Зволікання ж пов’язують з утворенням тут міської військової адміністрації.

“Програма, самі розумієте, потребує фінансування. Оскільки програмні питання у переліку делегованих повноважень передані до військових адміністрацій, ми маємо ці позиції весь час узгоджувати. Якщо нам вдасться фінансово мати ресурс, то ми, звісно, певні позиції змінимо. Зокрема, і з поправкою на воєнний стан”, — коментує заступник міського голови з питань діяльності виконавчих органів міської ради Василь Мисько. 

За словами посадовця, після початку великої війни в громаді  все одно передбачали кошти на придбання обладнання для кабінетів захисту України”. Але вони — не програмні та освоювалися через місцеве управління освіти. 

При подібних назвах програми з патріотичного виховання мають хіба одну спільну рису: їх ухвалюють зазвичай на декілька років. Проте, якщо в Славутській, Нетішинській та Кам’янець-Подільській громадах існує по одній такій програмі, то в Хмельницькій та Шепетівській — по дві, із різними освоювачами коштів. При цьому в Хмельницькій громаді особливо великими обсягами фінансування вирізняється програма, яка втілюється через Національну академію державної прикордонної служби України. Тут переважно йдеться про капітальні ремонти розташованих на території навчального закладу об’єктів, які громада протягом років бере на себе. Водночас іншу Програму цієї ж громади можна назвати найзмістовнішою, адже вона передбачає і багато заходів, і оновлення кабінетів захисту України, і придбання літератури. Чого не скажеш про Кам’янець-Подільську та Нетішинську громади, де заходи Програм згорнули через велику війну. Це виглядає, м’яко кажучи, непослідовно — адже такі програми й розраховані на виховання й навчання молоді захисту Батьківщини.  

Підготувала Світлана Русіна