У Хмельницькому попрощалися зі старшим сержантом, 47-річним Олександром Горобняком, який загинув 2 серпня 2024 року на Покровському напрямку. Олександр — учасник бойових дій російсько-української війни ще з часів, коли вона називалася “АТО”. У цивільному житті займався бізнесом. На початку повномасштабного російського вторгнення знову вступив до лав ЗСУ.

Про історію Олександра Горобняка ми писали рік тому — увесь цей час чоловік офіційно вважався безвісти зниклим. Ще на початку осені 2024 року дружина Олександра, Олеся Горобняк, отримала акт службового розслідування, у якому було зазначено: немає причин вважати, що чоловік у полоні. А також те, що через постійні обстріли не було змоги забрати ані тіло, ні документи, ні зброю. 

Проте й після цього офіційно статус Олександра не змінився: він і надалі вважався зниклим безвісти. У листопаді 2024 року Олеся Горобняк дізналася, що серед повернених із зони бойових дій тіл, ймовірно, є і тіло її чоловіка. Брат Олександра поїхав на впізнання у Дніпро та підтвердив, що це був його родич. 

Попри підтверджений у січні 2025 року збіг за ДНК-експертизою, тіло родині не віддали. Слідчі призначили нові експертизи, а справа рухалася повільно. І тільки 28 жовтня 2025 року відбулося офіційне поховання.

Попрощатися з військовим-добровольцем прийшли десятки хмельничан. Героя поховали на Алеї Слави кладовища у мікрорайоні Ракове. 

Підготувала Світлана Русіна

Цей матеріал створено в рамках проєкту «Стійке громадянське суспільство в регіоні Східного партнерства» — це регіональний проєкт, присвячений зміцненню спроможності організацій громадянського суспільства, що фінансується Європейським Союзом і співфінансується Міністерством закордонних справ Чеської Республіки в рамках Програми перехідного співробітництва