У рекреаційному центрі “Берег Надії” відкрили відділення фізичного та ментального здоров’я. Тут надаватимуть послуги військовослужбовцям та їхнім сім’ям. Перебування для жителів Хмельницької тергромади буде безоплатним. Нове відділення розраховане на 30 ліжок. Ми побували на відкритті, поспілкувалися з тамтешніми фахівцями, дізналися, які саме послуги вони надаватимуть. 

Тонкощі реабілітації 

Рекреаційний центр “Берег Надії” працює від 2008 року. Він заснований як заклад для людей з інвалідністю, зокрема і дітей. З 2014 року тут почали надавати реабілітаційні послуги також учасникам війни та їхнім родинам, дітям загиблих воїнів і переселенцям. А у 2024-му відкрили окреме відділення для реабілітації військових та їхніх сімей: приміщення відремонтували, встановили нову котельню, придбали нове обладнання для фізичної реабілітації. Вартість проєкту — понад 5 мільйонів гривень. 

Найбільше у відділенні працюватимуть з порушеннями опорно-рухового апарату. Для цього тут встановили ортопедичну бігову доріжку, а також норвезьке обладнання для корекції м’язової системи. Воно діє за методом Neurac — зміцнення глибоких м’язів, які допомагають стабілізувати великі суглоби та спину, відновити правильні шаблони рухів та втрачені зв’язки між мозком та м’язами. Більшість вправ виконують у підвішеному стані, що активізує роботу діафрагми. 

“З людиною, яка лежить, працює фізичний терапевт. Вона робить напруження певних м’язових ланок. У підвішеному стані краще включаються механорецептори. Сигнал вгору потрапляє швидше, і зворотний зв’язок відбувається швидше”, — розповідає фізична терапевтка Неля Петльована.

У Центрі є й апарат ударно-хвильової терапії, який генерує акустичні хвилі. Ці хвилі передаються через шкіру до місця травми і взаємодіють із тканинами. Також тут проводитимуть міостимуляцію. При цій процедурі електричні імпульси збуджують нерви, які контролюють м’язи. Збуджені нерви передають сигнали м’язам, щоб вони скорочувалися. Міостимуляція може бути корисною для людей зі слабкістю або недостатньою активністю м’язів. 

За допомогою іншого приладу для реабілітації працюють з клієнтами, у яких після спінальної травми є проблема з ногами.

“Якщо людина не може самостійно спертися на власні нижні кінцівки,  треба її розвантажити. Фактично 80% навантаження забирає цей апарат. Потихеньку з підтримкою людина починає ходити вперед-назад”, — каже лікар фізичної та реабілітаційної медицини Олександр Архипчук.

Є у відділенні й прилад для відновлення функції променево-зап’ясткового суглоба. Він аналізує рухи передпліччя, зап’ястя та пальців, використовуючи датчики згинання. Також пристрій призначений для розширення діапазону та поліпшення координації рухів у невимушеній формі — під час гри. Бажаний об’єм рухів пацієнт може встановити собі самостійно. 

“Рукавичка — це фактично датчик. Він показує на екрані, де зараз у просторі розташована рука і куди треба дотягнутися. Під час гри людині доводиться постійно відбивати на екрані м’ячик чи розкладати карти”, — пояснює Олександр Архипчук.  

За словами медика, зараз багато бійців із травмованими кистями. А там, де травмована кістка, вражене і сухожилля. 

“Сухожилля ушивають і накладають гіпс. Але за два місяці в гіпсі воно значною мірою втрачає свою масу і функцію, перестає бути еластичним. Причому ці процеси в організмі відбуваються просто блискавично. На жаль, у фізичній та реабілітаційній медицині не буває стовідсоткового відновлення. Але можна дійти до відновлення функцій до 80-90%”, — каже Олександр Архипчук. 

Метод використовують у комбінації з масажем. Для його проведення у відділенні є окрема кімната. 

Є тут і ергокухня — місце, де люди можуть відновлювати побутові навички: нарізати продукти спеціальним приладдям, розігрівати та готувати страви. Подібний простір облаштований також у відділенні медичної реабілітації Хмельницької міської лікарні, про яке ми писали раніше. 

У відділенні також працюють психологи. Свою роботу вони починатимуть з діагностики, під час якої визначатимуть стан людини, її потреби та запити. 

“Наприклад, якщо це гострі стани, що вимагають медикаментозного втручання, ми делікатно, не жорстко, рекомендуємо звернутися за допомогою або до невропатолога, або до психіатра. Але у більшості випадків можемо допомогти ми”, — розповідає психолог Павло Молчанюк.

Також тут допомагатимуть вдовам та дітям загиблих на війні бійців. Зазвичай в таких випадках психологи виробляють стратегію для подолання горя та допомагають знайти нові сенси життя. 

“Є такі моменти, які можна скоригувати в короткій перспективі. А є такі, з якими люди живуть все життя, на жаль. Наше завдання — спробувати соціалізувати, стабілізувати психічний стан, прищепити почуття надії”, — каже Павло Молчанюк. 

Для комплексної реабілітації військових у Центрі передбачені піші походи, сплави на байдарках та каное, велотури та заняття скандинавською ходьбою, арттерапія, перебування в соляній кімнаті.

Хто реабілітовує військових

Відновленням військових займається мультидисциплінарна команда. У її складі лікар фізичної та реабілітаційної медицини, фізичний терапевт та його помічник, психолог, масажист та ерготерапевт — фахівець, який працює над відновленням побутових навичок. Вони розробляють індивідуальний план реабілітації для кожного пацієнта. Такий підхід дозволяє забезпечити допомогу військовим з різними видами поранень та травм. 

“Склад формується  відповідно до переліку недугів клієнтів відділення. Провідну роль же в команді виконує лікар фізичної реабілітаційної медицини. Він робить призначення, пише реабілітаційні плани і дає завдання іншим учасникам своєї команди. По всій Україні бракує фахівців для таких команд. Ми також у пошуках ерготерапевта та ще одного фізичного терапевта. Будемо розширятися, адже це пов’язано з великим запитом держави”, — пояснює фізична терапевтка Неля Петльована.

Підготовка фізичних терапевтів й ерготерапевтів в Україні розпочалася після початку російсько-української війни — у 2014 році. Згодом фахівців не лише з медичної, а з фізичної реабілітації почали готувати на базі українських медуніверситетів. 

“У Європі з необхідністю реабілітації стикнулися ще після Першої, а найбільше — після Другої світової війни. В Україні працювати ґрунтовно в цьому напрямку стали тільки після початку АТО. Деякі лікарі відтоді накопичили великий досвід. Навчання за таким фахом відбувається переважно на базі закордонної літератури. Зокрема, британський British Journal of Medicine, — каже лікар фізичної та реабілітаційної медицини Центру Олександр Архипчук.

Спочатку Олександр набув фах ортопеда-травматолога у Вінницькому національному медичному університеті, а потім довчався там же, щоб здобути нову спеціальність. Працював в одному з приватних хмельницьких центрів відновлення здоров’я. Після початку великої війни півтора року служив бойовим медиком.  

“Це дуже потрібна спеціальність, але є брак фахівців. МОЗ затвердило таку професію, як лікар ФРМ (фізичної та реабілітаційної медицини. — Ред.) лише у 2015 році. На все місто Хмельницький якщо п’ять лікарів ФРМ знайдеться, то це буде дуже круто. Навчання на такого фахівця, якщо ви вже вивчилися на травматолога чи невролога, триває три місяці”, — каже Олександр Архипчук. 

Центр “Берег Надії” працює як рекреаційний та фінансується з бюджету Хмельницької тергромади. Зараз тут працюють над тим, щоб стати повноцінним реабілітаційним центром, пояснює медичний директор закладу Ігор Кухарчук.  

 “Поки це працює як рекреація — відновлення фізичного та психічного здоров’я, — а тому належить до Мінсоцполітики. Згодом маємо перейти до МОЗ. Вже зібрані всі документи, ми чекаємо на результат. У нас повинна бути ліцензія, підписана НСЗУ (Національною службою здоров’я України. — Ред.),” — пояснює медичний директор. 

З бюджету фінансують перебування у відділенні впродовж 14 днів. Якщо ж людина має інвалідність, може перебувати три тижні. 

Поруч із “Берегом надії” вже цьогоріч планують розпочати будівництво нового центру психічного здоров’я та реабілітації. Спорудження відбудеться на базі колишнього табору підприємства “Укрлектроапарат”, який у листопаді 2023 року придбало комунальне підприємство “Хмельницька міська лікарня”.

“Він буде на кілька сотень місць. Зараз точну кількість сказати не можемо. У червні буде готова проєктно-кошторисна документація”, — пояснює Хмельницький міський голова Олександр Симчишин. 

У Центрі планують реабілітувати чинних, поранених та демобілізованих військових, а також родини загиблих. Перебування у закладі, як повідомляв раніше начальник управління охорони здоров’я Хмельницької міської ради Борис Ткач, фінансуватиме Національна служба здоров’я України. 

Підготувала Світлана Русіна