До кримінальної відповідальності за вчинення домашнього насильства на Хмельниччині притягують щороку більшу кількість осіб. Найчастіше від домашнього насильства потерпають дружина, мати або ж співмешканка кривдника. Переважно вони стають жертвами психологічного насильства.
Щороку від домашнього насильства в Україні потерпають сотні тисяч людей, переважно жінок. На Хмельниччині, як повідомив на початку вересня очільник обласної прокуратури, за 7 місяців 2021 року до органів поліції надійшло понад 3 тисячі заяв і повідомлень про вчинення домашнього насильства, 120 з яких – про вчинення кримінальних правопорушень. Прокуратурою розпочато 120 проваджень за фактами насильства у сім’ї, 135 проваджень направлено до суду, засуджено 61 кривдника.
За словами посадовця, здебільшого кримінальні правопорушення вчинено на побутовому ґрунті та через вживання алкоголю, а з-поміж 122 потерпілих – 14 дітей і 98 жінок, що становить 80%.
Не так давно максимальним покаранням за вчинення домашнього насильства був адміністративний арешт на термін від 7 до 15 діб. Однак нерідко кривдник міг відбутися лише штрафом від 170 до 680 гривень. Передбачало законодавство також громадські роботи від 30 до 60 годин.
Ситуація змінилася в січні 2019 року, коли набули чинності зміни до Кримінального кодексу України, відповідно до яких за домашнє насильство діє кримінальна відповідальність. Тоді Законом України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України з метою реалізації положень Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами» Кримінальний кодекс доповнили статтею 126-1 «Домашнє насильство». Покарання, яке ця стаття визначає кривдникам, значно суворіші, ніж були раніше, – громадські роботи на строк від 150 до 240 годин або арешт на строк до 6 місяців, або обмеження волі на строк до 5 років, або позбавлення волі на строк до 2 років.
Кількість вироків за вчинення домашнього насильства зростає з року в рік
Від часу, коли стали діяти зміни до законодавства, кількість вироків за вчинення домашнього насильства, що їх виносили суди Хмельницької області, як свідчить Реєстр судових рішень, щороку зростає. Ймовірно, причина не в тому, що збільшується кількість випадків насильства у сім’ях, радше запрацювали законодавчі новації. До того ж зіграла свою роль потужна інформаційна кампанія в державі й потерпілі повірили, що за звичне для багатьох сімей домашнє насильство – фізичне, психологічне, економічне тощо – кривдник таки буде по-справжньому покараний, і почали звертатися до правоохоронних органів та в суди.
У 2019 році в Реєстрі судових рішень, у категорії «Домашнє насильство», оприлюднено 4 вироки судів першої інстанції, розташованих у Хмельницькій області. У всіх випадках йшлося про вчинення психологічного насильства. Потерпілими були дід, мати, сестра й дружина кривдників. Максимальне покарання, яке визначив суд, – 6 місяців арешту, мінімальне – 150 годин громадських робіт.
Інфографіка – Вироки в розрізі судів_2019
Кількість таких вироків суттєво зросла у 2020 році. Суди області визнали винними кривдників у 20 справах про вчинення домашнього насильства. Найчастіше жертвами були співмешканки, матері та дружини обвинувачених. Та бувало, що від систематичного насильства потерпали інші члени сім’ї. У одному з вироків жертвою вказана падчериця кривдника, у двох – батько. Здебільшого потерпілі звинувачували своїх кривдників у психологічному насильстві, що проявлялося образами, приниженням, нецензурною лайкою, погрозами фізичної розправи тощо. Таких вироків 18. Ще у двох випадках йшлося і про психологічне, і про фізичне насильство.
Інфографіка – Вироки в розрізі судів_2020
Як зазначають у вироках, наслідками психологічного насильства для потерпілих стають «психологічні страждання, вразливість, невпевненість та переживання комплексу негативних емоцій: страху, роздратування, безвиході, невизначеності та пригніченості», а також «погіршення стану здоров`я, неможливість виконувати повсякденну роботу, що в загальному призводить до погіршення якості життя».
Найменшим покаранням кривдникам, що його призначали суди області у 2020 році, стали 150 годин громадських робіт, найбільшим – позбавлення волі на 1 рік і 6 місяців.
Загалом у 2020 році судові інстанції Хмельниччини громадськими роботами покарали 14 кривдників, арештом – 3, позбавленням волі – 3. Однак, як правило, позбавляючи порушників закону волі, суди звільняли їх від відбування покарання з іспитовим строком.
Попри те, що 2021 рік ще не завершився, станом на кінець вересня маємо уже 31 вирок за вчинення домашнього насильства. Переважно насильства зазнавали дружини (колишні дружини) та матері кривдників. Таких справ у Реєстрі 13 і 11 відповідно. У 6 вироках жертвою вказано співмешканок та колишніх співмешканок. Насильницьких дій з боку члена сім’ї також зазнавали донька й бабуся кривдників.
Інфографіка – Вироки в розрізі судів_2021
Треба зазначити, що не завжди злочинцями виступають чоловіки, у чотирьох випадках матері потерпали від психологічного насильства з боку власних доньок. Лише у психологічному насильстві звинувачували кривдників у 25 справах, натомість у 6 – йшлося також і про заподіяння фізичної шкоди.
Громадськими роботами суди області в 2021 році (згідно з оприлюдненими наразі вироками) покарали 15 осіб, арештом – 6, обмеженням та позбавленням волі – 10.
Максимальний термін обмеження волі – 5 років – суд визначив для кривдника власної бабусі. Онук систематично ображав стареньку, лаявся до неї нецензурними словами, погрожував і вимагав грошей. Літній жінці іноді навіть доводилося ночувати на вулиці через страх за власне життя. До слова, незважаючи на пережите, в суді потерпіла просила суворо не карати горе-онука. Зазвичай таку поведінку чоловік демонстрував у стані алкогольного сп’яніння. При визначенні покарання суд взяв до уваги як обставини, що пом’якшують покарання (щире каяття), так і ті, що його обтяжують (злочин вчинено щодо особи похилого віку), і призначив кривднику максимальний термін обмеження волі. Утім, вирішив за доцільне звільнити його від покарання із випробуванням, призначивши максимальний термін іспитового строку.
Інфографіка – Вироки
Обмежувальний припис як інструмент захисту від кривдника
Статистику звернень потерпілих від домашнього насильства веде й система безоплатної правової допомоги, оскільки з січня 2018 року особи, які постраждали від домашнього насильства або насильства за ознакою статі, отримали право на безоплатне представництво їхніх інтересів у судах.
Як поінформували в Регіональному центрі з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Хмельницькій області, упродовж 2020 року та першого півріччя 2021 року до центрів області щодо насильства в сім’ї звернулися 160 осіб. Приблизно половина цих людей (а це 87 осіб) отримала в установах необхідні консультації та роз’яснення законодавства. А у 73 випадках особи потребували допомоги юристів чи адвокатів у суді.
Найчастіше, за словами представників системи безоплатної правової допомоги, юристи допомагають потерпілим домогтися в судах видачі обмежувального припису для кривдника.
«У заяві про видачу обмежувального припису можна визначати низку вимог, яких повинен дотримуватися кривдник. Це і заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою; і усунення перешкод у користуванні майном, яке є в спільній сумісній власності або є приватною власністю постраждалої особи; і обмеження спілкування з постраждалою дитиною; і заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою. З-поміж інших можливих обмежень – заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею; заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв’язку, особисто і через третіх осіб», – пояснює юристка зі Старокостянтинова Олександра Боровик, якій неодноразово довелося представляти інтереси потерпілих від домашнього насильства.
Як і у випадку з вироками у справах про сімейне насильство, в області кількість судових рішень про видачу обмежувальних приписів з 2019 року зростає. Станом на 2019 рік їх було 7, у 2020 – 25, а на кінець вересня 2021 року – 26 рішень.
Інфографіка – Обмежувальні приписи
Щоправда, не завжди суди безапеляційно задовольняють заяви про видачу обмежувальних приписів. Наприклад, у цьому році у 6 з 26 рішень суд ухвалив рішення про відмову заявникам. Як правило, причина відмови – брак доказів систематичного вчинення насильства, недоведеність ризиків вірогідності продовження чи повторного вчинення особою домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення.
Бувають випадки, коли до суду звертаються для розлучення з кривдником. Нещодавно юристці Олександрі Боровик довелося в суді відстоювати інтереси жінки, яка багато років потерпала від домашнього насильства. Єдиним способом звільнитися від чоловіка, який постійно з неї знущався, для жінки стало розлучення. Однак навіть в суді чоловік просив дати їм з дружиною час на примирення. Щоб переконати суд розлучити подружжя, юристці довелося доводити, що через неприязні стосунки, відсутність порозуміння, постійні конфлікти і сварки, зокрема в присутності дітей, зберегти сім’ю вже неможливо, а примушування дружини до збереження шлюбу в цьому випадку є порушенням її права на свободу.
Згадує юристка й іншу клієнтку, яка терпіла знущання колишнього чоловіка понад шість років. При цьому свідками сварок, принижень, зневаги та погроз також були діти. І хоча щоразу жінка викликала поліцію (назбиралася 21 постанова про притягнення кривдника до адміністративної відповідальності), що робити далі, щоб себе захистити, вона не знала.
Правозахисники у таких ситуаціях радять не зволікати, а звертатися до суду. При цьому не забувати фіксувати випадки насилля та збирати усі можливі докази. Інакше наслідки поблажливості до кривдника і марних надій, що з часом він змінить свою поведінку, можуть бути фатальними. Застерегти повинна статистика, оприлюднена Хмельницькою обласною прокуратурою: цьогоріч до суду вже скеровано 8 обвинувальних актів у кримінальних провадженнях за фактами умисних вбивств та замахів на них, а також тяжких тілесних ушкоджень, що спричинили смерть потерпілого. Тут йдеться про злочини, що стали наслідками домашнього насильства.
Оксана Банкова
Матеріал опубліковано за підтримки Європейського фонду за демократію (EED). Його зміст не обов’язково відображає офіційну позицію EED. Інформація чи погляди, висловлені у цьому матеріалі, є виключною відповідальністю його авторів.
