Щодня українські родини отримують повідомлення про військових, з якими зник зв’язок під час бойових дій. Часто першими тривожну новину родичам повідомляють побратими зниклого військового, однак буває навіть так, що про лихо рідні дізнаються з соцмереж. Водночас існує порядок, відповідно до якого має відбуватися інформування.  Що робити далі? Куди звертатися, яку підтримку може отримати родина і чи може впливати на пошук? Про це розповідає юристка системи безоплатної правничої допомоги Ольга Чорна.

Як відбувається інформування про зникнення військових

Процедура інформування родичів про зникнення військовослужбовця майже повністю збігається з тією, яка діє у випадку загибелі, й передбачає, що: 

• командир військової частини протягом доби повідомляє територіальний центр комплектування та соціальної підтримки (ТЦК) про факт зникнення;
• представники ТЦК особисто інформують родину — за участі психолога або медичного працівника, якщо це необхідно.

“На відміну від оповіщення про загибель, у випадку зникнення безвісти ТЦК не повідомляє територіальну громаду, оскільки немає потреби організовувати поховання”, — зазначає Ольга Чорна.

Втім, на практиці родичі часто дізнаються про зникнення раніше — від побратимів або навіть із соцмереж. І тут важливо закликати тих, хто поширює таку інформацію, бути більш чуйними і зважати на почуття родини.

Коли статус “зниклий безвісти” стає офіційним

Розповідь побратимів чи неофіційна інформація не означає, що особа вже має юридичний статус зниклого.

Офіційно військовослужбовець вважається зниклим безвісти за особливих обставин з моменту внесення його даних до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти, держателем якого є Міністерство внутрішніх справ України. Це передбачено Законом України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин».

Перший крок родичів — звернення до поліції

Юристка наголошує, що навіть якщо немає офіційного повідомлення від ТЦК, родина має право йти в поліцію самостійно.

У Нацполіції:

• реєструють заяву про зникнення;
• вносять відомості до ЄРДР;
• скеровують на здачу ДНК-зразків.

У заяві до поліції заявник надає максимально відому йому інформацію щодо Захисника та його зникнення: всі відомі обставини щодо місця перебування, особливих прикмет (татуювання, шрами тощо), речей, які він міг би мати із собою (мобільний телефон, документи, прикраси). 

Через добу з часу подання заяви про зникнення потрібно отримати витяг з ЄРДР, де безпосередньо буде зазначено слідчого у справі.

“Біологічні зразки для порівняння ДНК-профілів здає найближчий родич зниклого безвісти Захисника чи Захисниці. Здача ДНК — важливий елемент пошуку. Це потрібно, якщо доведеться ідентифікувати тіло”, — пояснює Ольга Чорна.

Хто може звернутися в поліцію

Передусім — близькі родичі першої лінії спорідненості:

• мати / батько,
• дружина / чоловік,
• діти.

Якщо їх немає або вони не можуть звернутися (літні, недієздатні), це можуть зробити:

• брат або сестра,
• бабуся / дідусь,
• інші близькі родичі.

Поліції необхідно надати документи, що підтверджують спорідненість, це можуть бути свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб тощо. 

До яких ще органів, крім поліції, можуть звертатися родичі

Зазвичай після подання заяви до Нацполіції рідним зниклих безвісти Захисників чи Захисниць складно просто сидіти і чекати новин, вони намагаються брати активну участь в пошуку військових. Куди ще можуть звертатися родини у таких ситуаціях? 

“Окрім поліції, є кілька інших державних структур, які займаються пошуком. Наприклад, є Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими, Служба безпеки України має окремий підрозділ, що займається розшуком осіб, які можуть перебувати в полоні, є Уповноважений з питань зниклих безвісти за особливих обставин, а в областях працюють регіональні координатори, які супроводжують родини. Звертатися варто одночасно в кілька інстанцій, а не чекати відповіді лише від однієї”, — наголошує юристка.

У ситуації, коли військовий зник безвісти, важливо, щоб рідні мали інформацію про позивні його побратимів та командира, номер військової частини, копії документів військового (військовий квиток, наказ про зарахування, військове звання). Це може пришвидшити пошук.

Щоб отримати необхідну інформацію, рідні зниклих безвісти військових можуть надсилати запити і до військової частини, і до командування. У окремих випадках для отримання важливих відомостей вони навіть можуть звернутися до адвоката і скористатися таким інструментом, як адвокатський запит — він має більшу юридичну силу. Утім військова частина може відмовити у наданні відомостей, якщо вони є державною таємницею або стосуються спецоперацій.

Що категорично не варто робити

Попри те що кожна родина прагне докласти максимум зусиль, щоб відшукати зниклого безвісти Захисника чи Захисницю, є речі, яких категорично не треба робити, зокрема:

• не публікувати фото військового у формі, з шевронами, геолокацією чи деталями служби — це може нашкодити, якщо він у полоні;
• не вести пошуки через соцмережі — це створює простір для шахрайства;
• не відповідати людям, які пропонують «відомості за гроші», «послуги ворожок» чи надсилають нібито фото полонених — усе це шахраї, які хочуть отримати вигоду з чужої біди.

Виплати родинам зниклих безвісти Захисників і Захисниць

Відповідно до нової редакції Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у  нейтральних державах або зниклих безвісти (постанова КМУ № 449 від 15 квітня 2025 року) військовослужбовець має можливість на випадок захоплення в полон або заручником, або зникнення безвісти залишити особисте розпорядження про виплату грошового забезпечення особі (особам) за його вибором, зазначивши при цьому розмір часток таких осіб у відсотках.

Якщо особистого розпорядження військовий не залишає, то право на виплату рівними частками, а в загальній сумі 50 відсотків грошового забезпечення, матимуть найближчі члени сім’ї: дружина / чоловік, неповнолітні діти, повнолітні діти з інвалідністю, батьки (якщо не позбавлені батьківських прав).

Решта 50 відсотків накопичується на рахунку військового до його повернення.

Щоб отримати кошти, родина має подати до військової частини, зокрема, документи, що підтверджують спорідненість, реквізити банківського рахунку; копію паспорта та ІПН; документи, що підтверджують статус дитини або інвалідність (за потреби).

Подати документи можна як особисто, так і через ТЦК або рекомендованим листом на адресу військової частини.

Коли можна оголосити зниклого безвісти військового померлим

За Цивільним кодексом України, за наявності доказів загибелі військового його можна оголосити померлим не раніше ніж через шість місяців від моменту зникнення. Це робиться лише за рішенням суду.

Після цього родина має право на статус сім’ї загиблого та відповідні державні виплати й пільги.

Однак, наголошує юристка, навіть після визнання Захисника чи Захисниці померлими за відсутності тіла пошук продовжується, що прямо передбачено Законом України “Про правовий статус  осіб, зниклих безвісти за особливих обставин”. 

Де рідним зниклих безвісти отримати юридичну підтримку

У людей, чиї рідні зникли під час захисту України від російської агресії, може виникати багато юридичних питань. У таких випадках варто звертатися до фахівців — державних та громадських організацій, на гарячі лінії відомств. 

Станом на 2025 рік члени сімей зниклих безвісти не включені до категорій, які мають право на вторинну правничу допомогу (представництво в суді). Проте первинну (консультації, роз’яснення) може отримати кожен. Для цього треба звернутися до бюро правничої допомоги, або зателефонувати до контакт-центру системи надання безоплатної правничої допомоги за номером 0800 213 103, або проконсультуватися з юристами іншим способом. 

Підготувала Оксана Банкова.