The Economist у своєму матеріалі «Rebuilding Ukraine will require money, but also tough reforms» не оминув увагою проведену зовсім нещодавно конференцію у Лондоні. На ній обговорювали безліч питань щодо відновлення України та одразу розшукували кошти на це. Частково успішно, а частково – ще потрібно буде докладати зусиль. Особливо це стосується приватних коштів: інвестори не поспішать вкладатись в економіку країни, яка воює. Саме тому потрібно думати і про механізм перестрахування. А загалом, українським реформаторам, як і іноземним інвесторам, вважають у виданні, потрібно буде надихатися сміливістю своїх співвітчизників на полі бою.

Індикатор настроїв в Україні

Україна пережила жорстоку зиму. росія обстрілювала ракетами об’єкти цивільної та енергетичної інфраструктури, намагаючись тероризувати населення та обрізати зелені паростки економічного зростання. Вона досягла певного успіху. Серед українських фірм індикатор настроїв сягнув мінімуму у січні. Але коли солдати країни почали контрнаступ, економіка почала крокувати назад. У квітні та травні індикатор настроїв сигналізував про економічне зростання. Кількість вакансій продовжує зростати, оскільки підприємства шукають працівників. Прогнози також стають все більш райдужними. Dragon Capital, інвестиційна компанія в Києві, очікує зростання ВВП на 4,5% цього року.

З усім тим, попереду ще довгий шлях. На початку війни економіка України скоротилася більш ніж на третину. Сільське господарство сильно постраждало від підриву Каховської греблі. Багато металургійних підприємств зруйновані або розташовані на окупованій росією території. Іноземні інвестори зі зрозумілих причин поводять себе обережно. Багато робітників воюють або втекли з країни. Враховуючи це, політики, фінансисти та представники бізнесу зібралися в Лондоні 21-22 червня на щорічну конференцію. Їхнє завдання полягало в тому, щоб розробити механізми для підтримки відновлення України.

Першочергове завдання

Першочергове завдання – негайне відновлення країни, щоб вона могла задовольнити основні потреби населення, особливо наступної зими. Україна попросила $14 мільярдів на покриття потреб цього року, частина з яких піде на гранти домогосподарствам для відбудови житла та компаніям для відновлення свого бізнесу. Наразі зібрано лише частину цих коштів.

Україна також потребує коштів для довгострокового відновлення. У березні ЄС, ООН, Світовий банк та український уряд разом оцінили ці витрати в $411 мільярдів впродовж наступного десятиліття. Цю цифру досягнуто до руйнування Каховської греблі. Міжнародна фінансова корпорація, підрозділ Світового банку, вважає, що дві третини коштів мають надійти з державних джерел через складність залучення приватних грошей. Це становило б щорічні витрати в розмірі 0,1% від ВВП Заходу за той самий період. У Лондоні Урсула фон дер Ляєн, голова Європейської комісії, запропонувала, щоб ЄС забезпечив 45% фінансування до 2027 року у вигляді грантів і кредитів.

Реформи – домашнє завдання

Наступною йде реформа. Досвідчені експерти з країн-донорів вражені тим, чого Україна вже досягла в умовах війни. Країна завершила програму МВФ і продовжила впроваджувати зміни, спрямовані на підвищення прозорості майнових операцій і державних закупівель. А це  означає, що міжнародні донори можуть користуватися онлайн-платформою Prozorro, яка робить інформацію публічною та доступною в цифровому вигляді. Країна також завершила дві з семи реформ, судових та антикорупційних реформ, необхідних для початку офіційних переговорів про вступ до ЄС.

Інтеграція ринків електроенергії

Інтеграція ринків електроенергії між Україною та ЄС демонструє цінність просування вперед. Давно запланований цей процес, як частина переходу в бік Заходу, прискорився після вторгнення росії. Він охоплював технічні корективи та болючі ринкові реформи з боку України для створення конкурентоспроможного, відкритого гуртового ринку. 

“З боку політиків ЄС було досить сміливо здійснити інтеграцію так швидко“, – каже Максим Тімченко, директор ДТЕК, однієї з найбільших енергетичних компаній України. Сміливість окупилася. Україна та ЄС можуть торгувати електроенергією, а інвестори можуть почати використовувати величезний потенціал для “зеленої” енергетики України.

Кошти від інвесторів

Питання зараз полягає в тому, чи надійдуть приватні гроші. В умовах війни інвестори зазвичай потребують певних гарантій від державного органу, щоб зважитися на такий крок. Одна з ідей, що розглядалися в Лондоні, полягала в тому, щоб донори не лише надавали військове страхування або гарантії, але й допомагали підтримувати ринок перестрахування.

Якщо такі гарантії вдасться отримати, то останнім кроком буде використання можливостей, яких, зважаючи на обсяг допомоги, що надходить в Україну, та економічний потенціал країни, має бути безліч. Деякі спостерігачі навіть вважають, що приватні інвестиції можуть перевищити $411 мільярдів, які, за оцінками, необхідні для довгострокової реконструкції України. Але це лише за умови, що все піде за планом. Українським реформаторам, як і іноземним інвесторам, потрібно буде надихатися сміливістю своїх земляків на полі бою.

Підготували Альона Береза, Валентина Повзун