Що виникає в уяві при слові “сміттєзвалище”? Найімовірніший, це велика гора непотребу. Власне, хмельницьке сміттєзвалище саме так і виглядає — тут свої “еверести” з побутових та промислових відходів. Але проблема висоти та площі сміттєвих круч  — це лише видима частина екологічних та техногенних проблем. Одна з не надто очевидних небезпек — фільтрат, тобто рідина, яка утворюється під час розкладання сміття та просочується крізь його шари. Цей фільтрат містить багато шкідливих речовин, які можуть забруднювати ґрунт і воду. Одним з найвідоміших наслідків токсичної дії фільтрату зі сміттєзвалища є його вплив на воду в озері на початку мікрорайону Озерна: купатися там заборонено, бо водойма забруднена фільтратом. 

Саме тому на хмельницькому сміттєзвалищі відкрили станцію очищення фільтрату. Проєкт реалізував консорціум компаній з Литви та Австрії UAB “Arionex LT” та “Rotreat Abwasserreinigung” GmbH за участі українських партнерів. 

Тепер фільтрат збиратиметься в спеціальні резервуари або басейни, проходитиме через декілька етапів очищення та нейтралізації хімічними сполуками. Це запобігатиме його безконтрольному розтіканню та забрудненню навколишнього середовища. Ми побували на звалищі і побачили, як все працює. 

Як токсичний фільтрат стає технічною водою

Спочатку фільтрат з полігону збирається у колодязях глибиною до двох метрів. Звідти рідина прямує до двох резервуарів, де накопичується перед подальшим очищення. За словами керівника проєкту Ірмантаса Сідлаускаса, ця рідина настільки мінералізована, що навіть не замерзає.

Далі фільтрат потрапляє у перший контейнер, розташований у приміщенні, і тут змішується з хімічними елементами. Після цього — до другої бочки зі спеціальними мембранами. 

“Така технологія для опріснення або очищення води використовується, наприклад, і в космосі, і в підводних човнах. Тобто цей фільтрат проходить через ці спеціальні мембрани і стає чистою, такою, яку можна використовувати”, – пояснює Ірмантас Сідлаускас.

Щоб наочно зрозуміти різницю: фільтрат до очищення — це темно-коричнева рідина із різким неприємним запахом.

Після очищення рідина стає повністю прозорою та зовсім не пахне. Щоб довести якість очищення, Ірмантас Сідлаускас навіть випиває рідину.

Звісно, навіть очищена рідина — технічна та надалі не використовуватиметься для пиття. 

“Цю технічну воду можна безпечно заливати в каналізацію. Вона не гірша за воду, наприклад, в річці,” – каже координатор проєкту “Розумне довкілля. Хмельницький” Іван Підопригора. 

“Технічну воду, згідно з договором, забиратиме “Хмельницькводоканал” і надалі використовуватиме на різні потреби — для поливів, для миття і так далі”, – додає Хмельницький міський голова Олександр Симчишин. 

Технічна вода, яку можна використовувати, складає 75% утвореної після всього процесу рідини. Така вода накопичується в останньому з трьох резервуарів. А ось решта 25% – це так званий “концентрат”, який повертається на полігон. Більша його частина, за словами Ірмантаса Сідлаускаса, випаровується просто в тіло сміттєзвалища. Для порівняння: раніше фільтрат безконтрольно збирався в лагуни та канави біля підніжжя полігону,

“Колись фільтрат перекачували спеціальними машинами і возили знову наверх. І це був просто нескінченний цикл. Звісно, що частина цього фільтрату проникала десь в ґрунт і могла безконтрольно розповсюджуватися”, – розповідає Іван Підопригора. 

Деталі контракту та його фінансова частина 

Проєкт зі спорудження станції очищення фільтрату — це один з етапів впорядкування хмельницького полігону твердих побутових відходів. Угоду із консорціумом компаній з Литви та Австрії UAB “Arionex LT” та “Rotreat Abwasserreinigung” GmbH у Хмельницькій тергромаді підписали ще у вересні 2023 року. Фактичні ж роботи на полігоні розпочались у червні 2024 року, паралельно тривало виготовлення самої станції.

За контрактом підрядник облаштував ємності збору фільтрату та ємності накопичувача очищених стічних вод, роботи з влаштування дороги, підготував майданчик для встановлення станції, проклав зовнішні електричні мережі.

До роботи підрядник залучав українських партнерів. 

“Ми використовували українських партнерів для локальної роботи. Це львівська компанія “Центр ЛТД”, яка займалася розробленням проєктно-кошторисної документації, і місцевий підрядник «Промбуд-1», який зробив усі земляні роботи. Тобто частина кредитних коштів, які місто витратило на цей проєкт, повернулися назад”, – пояснює Ірмантас Сідлаускас

Станція працюватиме повністю в автоматичному режимі. За контрактом компанія “Arionex LT” протягом двох наступних років зобов’язується обслуговувати станцію. Для спостереження тут встановлені камери.

Проєкт фінансується за грантові кошти від Інвестиційної платформи сусідства ЄС та кредиту Європейського банку реконструкції та розвитку. Загальна вартість робіт становить 2,4 мільйона євро, з них вартість станції – 779 тисяч євро. Саме за грантові кошти було оплачено станцію очищування фільтрату. 1,7 мільйона євро – це кредит на 13 років. Його виплачуватиме комунальне підприємство “Спецкомунтранс”, з яким і уклали угоду.  

“3 роки був пільговий період, і фактично 10 років на виплату кредиту — до 2033 року. Тобто фактично 170 тисяч із лишком євро в рік. Це та сума, яку виплачуватиме “Спецкомунтранс” абсолютно помірна і для нас не проблематична”, – запевняє міський голова Олександр Симчишин. 

Спорудження станції з очищення фільтрату — один з етапів впорядкування хмельницького сміттєзвалища. Ще один етап — рекультивація полігону. У липні 2024 року в Хмельницькій тергромаді відбулася інша важлива подія  — підписання угоди з консорціумом компаній з Греції та Азербайджану MESOGEOS S.A- Hayat Group LLC. Контракт передбачає влаштування двох нових карт складування відходів зі всіма інженерними спорудами та мережами. Має відбутися накриття зони розміщення відходів, включаючи запобігання проникненню дощової води та утворенню фільтрату. А також — переміщення системи збору газу, який утворюється на полігоні, на нове місце. Збираються також змінити профіль чинного сміттєзвалища для стабілізації схилів та запобігання зсувам. Після рекультивації планують перейти до спорудження сортувального комплексу. 

Підготувала Світлана Русіна