Інформаційний фронт не менш важливий, аніж реальний військовий. В Україні медіа об’єднались і з першого дня війни спільно ведуть марафон “Єдині новини”. Але цей марафон орієнтований загалом на внутрішню аудиторію, якій в переважній більшості не потрібно пояснювати, чому потрібно протистояти російським окупантам. Натомість у західних медіа, які мають вплив на суспільну думку та рішення світових політиків, по-трохи згасає інтерес до війни в Україні. Якщо у перший місяць повномасштабного вторгнення Україна, а точніше криваві та жахливі події, не сходили із перших шпальт та обкладинок, то зараз – це вже далеко не перші сторінки. Та попри це важливим залишається контекст, у якому західні журналісти висвітлюють події в Україні. Саме зміна наративів допомагає відслідковувати зміни політичних рішень та настрій мешканців країн, що нам допомагають протистояти загарбникам. Ми пропонуємо вам щотижневий огляд статей про Україну в ключових іноземних медіа.
Україна вісім років чула про занепокоєння, співчуття та засудження. Нині українці вже чотири місяці чують про безпрецендентну підтримку та єдність від країн заходу, а ще фіксують безкінечні обіцянки у наданні зброї. Тим часом захід не поспішає надавати збройним силам України достатню кількість зброї, щоб врешті змінити хід війни. Така обережна політика грає на користь путіна та його загарбницьких планів. Чи зміниться ситуація і чи почнуть партнери нарешті надавати більше зброї українцям?
Ще одна проблема, що назріла в Україні – це перетворення найбільшої атомної станції в Європі на військовий гарнізон. окупанти укріплюють зброєю територію станції, а цивільні працівники змушені працювати в нелюдських умовах. Останнім часом окупанти вдаються і до терору – викрадення людей і вимагання викупу. Чи можливо повернути станцію під контроль України? Про це і не тільки читайте у нашому свіжому огляді.
Огляд західної преси 4-10 липня 2022 року
Обережність Байдена призведе до затягування війни в Україні?
Скріншот із сайту “The Washington Post”
Минулого тижня у Мадриді США та їхні партнери по НАТО відзначили свою єдність у підтримці України у боротьбі з російськими окупантами. Та вже цього тижня партнерам довелось стикнулись з похмурою реальністю. Українські військові не мають необхідної зброї для протистояння рашиському натиску на сході, не кажучи про те, щоб витіснити російські війська зі своєї землі. Про це йдеться у матеріалі “Biden’s Ukraine strategy risks prolonging a violent stalemate” авторства Josh Rogin, що вийшов на шпальтах The Washington Post.
Адміністрація Байдена заслуговує похвал за те, що надала Україні величезну допомогу і згуртувала європейських союзників. Водночас зростають побоювання, що стратегія президента Байдена, несхильного ризикувати, зводиться до того, щоб надати Києву рівно стільки зброї, щоб лише підтримувати насильницький глухий кут, але не виграти війну. Наближається зима, і якщо рф контролюватиме великі шматки української території, коли Донбас замерзне, окуповані території стане важче або і зовсім неможливо повернути назад навесні.
У той час, як американські і європейські лідери збиралися в Іспанії, республіканець Джеймс Елрой Ріш перебував в Україні. Його супроводжували українські сили, тому що Держдепартамент відмовився забезпечувати йому безпеку, як тільки він перетнув український кордон. Він зустрівся з Володимиром Зеленським в офісі президента в Києві і прийшов до висновку, що нинішня стратегія США належним чином не адаптована до останньої фази бойових дій.
окупанти завдають ударів по українських цивільних і військових об’єктах в Донецькій області завдяки переважаючій артилерії. Українські сили доблесно чинять опір, але вони все ще не отримують достатньої кількості зброї, яка могла б дати їм перевагу, включаючи засоби ППО великої дальності, артилерію більшої дальності, важку бронетехніку і винищувачі. Процес Білого дому, який намагається визначити, яка зброя буде “ескалаційною”, – це шлях до глухого кута, вважає Ріш.
Побоювання Ріша з приводу повільних темпів реалізації програми озброєнь адміністрації Байдена в Україні поділяють деякі з його провідних колег по інший бік барикад, в тому числі голова Комітету Палати представників зі збройних сил Адам Сміт.
У Мадриді Байден пообіцяв, що Сполучені Штати і Європа будуть підтримувати Україну в її боротьбі з російською агресією “стільки, скільки буде потрібно”. Але він не сказав, що дасть Україні кошти, щоб скоротити цей термін. Незважаючи на те, що США пообіцяли виділити мільярди доларів на підтримку ЗСУ, прибула лише мала частина цих ресурсів, в результаті чого українські військові на фронті залишилися без зброї.
Кілька чиновників адміністрації сказали особисто автору, що затримки не є результатом будь-яких проблем з фактичною доставкою зброї. Основна проблема полягає в тривалому заламуванні рук всередині політичної команди Байдена з приводу кожного рішення про постачання зброї. Ріш сказав, що це все викликано помилковим побоюванням, що, якщо путін почне сильно програвати, то це може призвести до більшої ескалації.
Минулого місяця США надали 4 артилерійські ракетні системи високої мобільності, які мають істотне значення на полі бою. Але українці на місцях сказали, що їм потрібно 50, а не 4 — і вони потребували їх кілька місяців тому. У Мадриді радник з національної безпеки Джейк Салліван заявив, що Сполучені Штати завершують закупівлю одного ЗРК середньої дальності NASAMS норвезького виробництва для України. Але контракти ще не підписані.
Команда Байдена наполягає на тому, що Зеленський лідирує і стратегія США полягає в тому, щоб дати Україні можливість взяти гору кожного разу, коли будуть проходити мирні переговори.
Однак при нинішніх темпах підтримки безвихідна ситуація, швидше за все, збережеться, а це шлях до нескінченної війни, руйнувань і людських страждань. Повідомляється, що Зеленський заявив лідерам НАТО, що Україні необхідно відкинути рашистів впродовж місяців, а не років. На цьому тижні український уряд оприлюднив план відновлення України, який передбачає міжнародні інвестиції та підтримку в розмірі 750 мільярдів доларів. Яким буде рахунок, якщо війна триватиме ще рік або ще 5 років?
Всі війни закінчуються переговорами, коли одна або обидві сторони досить виснажені, і прагнуть припинення бойових дій. Що ясно, так це те, що ні Україна, ні рф ще не досягли цієї точки виснаження. Але чим довше триває війна, тим більше посилюється тиск на західні економіки і тим більше руйнувань та страждань відчувають українці.
Затягуючи з наданням Зеленському зброї, про яку він просить, США ризикують тим, що безвихідна ситуація збережеться, а це в кінцевому підсумку піде на користь путіну. Адміністрація Байдена недооцінила українські сили на першому етапі війни. Президент США не повинен повторити ту ж помилку зараз.
Найбільша АЕС в Європі перетворюється на військовий гарнізон
Скріншот із сайту “The Washington Post”
У матеріалі авторів Drew Hinshaw і Joe Parkinson “Russian Army Turns Ukraine’s Largest Nuclear Plant Into a Military Base”, що вийшла в тижневику The Wall Street Journal минулого тижня, розповідається, що російська армія перетворює найбільшу в Європі атомну електростанцію на військову базу з баченням активного фронту, чим посилює багатомісячну кризу безпеки для величезного об’єкта і тисяч його співробітників.
На Запорізькій атомній електростанції на півдні України понад 500 рашиських солдатів, що захопили об’єкт у березні, нещодавно розгорнули батареї важкої артилерії і встановили протипіхотні міни вздовж берегів водосховища, вода якого охолоджує 6 реакторів, за словами робітників, місцевих жителів, українських чиновників і дипломатів. Українська армія утримує міста, що розкинулись на протилежному березі, приблизно в 3 милях, але не бачить простого способу атакувати станцію, враховуючи небезпеку артилерійських боїв навколо діючих ядерних реакторів.
Нове вливання озброєнь ефективно захищає станцію від контратаки українських сил і являє собою таку ситуацію, яку регульована атомна енергетика ніколи раніше не бачила – уповільнене перетворення атомної електростанції у військовий гарнізон. День у день рашисти розміщують озброєння навколо атомної електростанції, яка є однією з найбільших у світі, використовуючи її для зміцнення контролю над лінією фронту, де їх просування через південну Україну зупинилося.
Минулого місяця окупанти розгорнули артилерійську машину “Смерч” в тіні смугастих труб комплексу потужністю 5,7 ГВт, додавши їх до реактивних установок “Град”, танків і бронетранспортерів. Земля навколо АЕС вкрита траншеями, в імпровізованій будці розміщені військові сторожові собаки. Старші технічні фахівці росатома створили базу в охоронному бункері під заводом.
Представники Міністерства оборони України заявили, що навіть якби їх сили могли зробити звичайні військові дії, щоб повернути станцію, але вони наразі зосереджені на проведенні контрнаступу до північно-східних і південних міст: Харкова і Херсону.
Запорізькі працівники та їхні сім’ї побоюються, що зростаюча мілітаризація станції може призвести до ще однієї аварії всього в 300 милях від Чорнобиля.
Минулого тижня ядерний регулятор Організації Об’єднаних Націй впродовж 3 днів не отримував дані із Запоріжжя. Це стало другим випадком після вторгнення рф, коли штаб-квартира Міжнародного агентства з атомної енергії у Відні втратила зв’язок з камерами і приладами, які зазвичай передають записи і свідчення безпеки.
The Wall Street Journal поговорив з працівниками ЗАЕС, їх менеджерами, місцевими посадовцями і дипломатами після окупації, дослідив повідомлення, якими обмінювалися робітники та їхні родичі, і анотовані карти, що показують нарощування російської військової потужності. міністерство оборони рф не відповіло на запит журналістів на коментарі, а представник “росатому” заявив, що його співробітники на об’єкті не займалися управлінням або безпекою, проте були направлені для надання “технічної, консультаційної, комунікаційної та іншої допомоги оператору, якщо буде потрібно”.
У минулу середу Українська державна енергетична компанія ”Енергоатом”, яка все ще управляє станцією, заявила, що окупанти погрожують осушити охолоджуючі басейни, щоб знайти зброю, яку, як вони підозрювали, бійці українського опору могли сховали під водою. Це може створити серйозну проблему для станції, яка залежить від постійного потоку фільтрованої води для охолодження реакторів і відпрацьованих матеріалів.
Під час продовження окупації деякі рашисти, дислоковані в Запоріжжі, вдалися до стратегії звичайного вимагання: викрадення когось з 11 тисяч працівників станції з метою отримання викупу. За словами працівників, в даний час в полоні перебувають понад 40 осіб, а сім’ї використовують групові чати у додатку Viber, щоб поширювати фотографії викрадених співробітників і збирати кошти на їх викуп. Поряд з тим, інші працівники скаржаться, що їм доводиться працювати понаднормово, щоб покрити зміни викрадених працівників. До прикладу, ціна викупу одного працівника – 50 тисяч гривень, яку потрібно зібрати за 3 дні.
Захоплення діючої атомної електростанції є безпрецедентним і ставить ряд складних, взаємопов’язаних питань, до прикладу, чи можуть міни навколо резервуара пошкодити фільтри, які фільтрують воду, що закачується в реактори.
МАГАТЕ, яке протягом декількох місяців безуспішно намагалося домовитися про угоду і безпечний прохід для проведення інспекції об’єкта, заявляє, що майже всі пункти, що є сімома стовпами ядерної безпеки, були скомпрометовані в Запоріжжі. До них відносяться фізична цілісність будівлі, регулярний моніторинг радіації за межами об’єкта та постійний потік запасних частин, палива та витратних матеріалів. Генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Гроссі заявив, що він також хоче підтвердити, що жоден з наявних на станції запасів збагаченого урану і збагаченого плутонію не зник, оскільки їх можна, хоч і з великими труднощами, збагатити до небезпечного рівня.
Також є небезпека, що робітники можуть зробити помилки, які викликані стресом, або можуть покинути робочі місця в пошуках притулку на підконтрольній території Україні. Однак рядові техніки і ремонтники поклялися чинити опір захопленню.
За словами робітників і керівництва ЗАЕС, підозрюваних в шпигунстві українських працівників забирали на декілька днів, а часто і тижнів, били, катували і не годували. У травні 53-річний технік з обслуговування Сергій Швець був застрелений рашистами за звинуваченням у передачі інформації ЗСУ з метою підриву окупації.
За словами робітників і місцевих жителів, викрадення за останні кілька тижнів почастішали. окупанти все частіше утримують цивільних працівників і вимагають за них викуп, незважаючи на їх лояльність, забирають більше жінок, ніж чоловіків.
Високоточні снаряди для далекобійних гаубиць: що цього разу ще надасть США?
Скріншот із сайту “The New York Times”
У матеріалі «The U.S. will send another $400 million in military supplies to Ukraine, an official says», що вийшов наприкінці минулого тижня на шпальтах The New York Times, автор John Ismay розповідає, що США направлять Україні ще 400 мільйонів доларів на військові потреби.
Високопоставлений представник Міністерства оборони США заявив у п’ятницю, що президент Байден санкціонував додаткові військові поставки на суму до 400 мільйонів доларів. Ці поставки включатимуть високоточні снаряди і реактивні системи залпового вогню.
Велика частина військової допомоги складається з того, що Пентагон вже надавав Україні, наприклад, контрбатарейні радари, тактичні транспортні засоби та боєприпаси для артилерії. Однак президент Байден також вирішив надати високоточні снаряди для 155-міліметрових гаубиць M777, які вже використовуються українськими військами.
Рашисти на сході України в значній мірі покладаються на свою величезну перевагу в далекобійній артилерії, якою обстрілюють українських солдатів, а також міста і селища, здалеку, перш ніж пробують просунутися вперед.
Американський посадовець відмовився уточнити, які саме снаряди будуть відправлені, але сказав, що США відправлять 1 000 снарядів. Двома найбільш імовірними кандидатами є снаряд M982 Excalibur, який управляється сигналами GPS, має дальність дії близько 25 миль і може вражати ціль приблизно в двох ярдах від наміченої цілі, та комплект точного наведення M1156, який також управляється за допомогою GPS, але вмонтовується в ніс звичайного снаряду з точністю до 20 ярдів.
Найбільш важливою частиною нового пакету будуть 4 ракетні установки HIMARS разом з додатковими керованими ракетами до них, як доповнення до 8 попередніх HIMARS, що вже використовувалися для знищення рашиських командних пунктів і складів боєприпасів.
Українські військові з нетерпінням чекали прибуття першої партії встановлених на вантажівках реактивних систем залпового вогню, чиї ракети із супутниковим наведенням мають дальність дії понад 40 миль, що більше, ніж усе те, що має Україна. Американські та українські офіційні особи заявили, що ця зброя вже має вплив на полі бою.
Високопоставлений представник Міністерства оборони США також спростував заяви в проросійських каналах, що деякі з 8 поставлених установок HIMARS були знищені.
Авторка: Альона Береза
Переклад: Валентина Повзун
