Якщо ви дуже довго намагаєтеся розв’язати якусь проблему у своєму місті чи селі, а ваші запити до різних установ, петиції та інші зусилля не призводять до результату, на допомогу може прийти місцевий депутат зі своїм запитом. Саме ця ініціатива — потенційно ефективний спосіб вирішення проблеми.

Напевно, частіше про запити ми чуємо в контексті нардепів. Проте і депутати місцевих рад також можуть користуватися цим інструментом. Основна відмінність же полягає у сфері компетенцій та повноважень.

“Запити депутатів місцевих рад зазвичай стосуються конкретного місцевого рівня і вони спрямовані на розв’язання проблем, які стосуються їхнього конкретного виборчого округу. Робота ж депутатів ВРУ стосується законодавчої діяльності на загальнодержавному рівні. Тож їхні запити частіше за все стосуються загальнодержавних або важливих соціально-економічних питань”, — пояснює представниця всеукраїнської ініціативи “Активна громада” Юлія Мазур.

Депутати Хмельницької обласної ради подають запити систематично. Ми вирішили з’ясувати, про що просять обранці та головне — чи ефективний це інструмент?

Найчастіше депутатські запити стосуються виділення коштів на реалізацію інфраструктурних проєктів, соціальних програм, освітніх, екологічних та культурних ініціатив. Також депутати можуть вимагати звітності від відповідних органів щодо витрат та досягнених результатів.

За період від початку 2023 року і донині надійшло 10 нових депутатських запитів. Два депутати подали по два запити. Натомість ще один спільний запит надійшов від двох депутатів з різних фракцій. Їх у різний час подавали депутати п’яти із семи фракцій обласної ради — крім фракції Радикальної партії Олега Ляшка та Європейської солідарності. Найбільше запитів — а саме 4 — найшло від депутатів “Команди Симчишина”, ще 4 — від “За майбутнє”.  Це, нагадаємо, найчисельніші фракції обласної ради. По 1 запиту в “Слуги народу”, “Батьківщини” та “За конкретні справи”.

Найбільше запитів за запитуваний період надійшло у грудні 2023. І це не випадково, адже більшість запитів стосуються виділення коштів з обласного бюджету. А саме у грудні традиційно затверджують бюджети на наступний календарний рік. Адже, відповідно до Бюджетного кодексу України, місцеві бюджети затверджуються рішенням відповідної місцевої ради до 25 грудня року, який передує плановому.

У період від початку 2023 року в раді ухвалили рішення щодо 14 запитів — їх зняли з розгляду за погодженням з авторами.  Щодо 7 запитів на чергових сесіях подовжили терміни виконання. Ще два запити внесені лише на останній сесії — у березні 2024 року, а тому їхній розгляд лише почався.

“Термін розгляду депутатського запиту встановлюється відповідною радою. Якщо запит з об’єктивних причин не може бути розглянуто у встановлений радою строк, орган або посадова особа, до яких запит направлений, зобов’язані письмово повідомити про це раді та депутатові, який вніс запит. Також вони мають запропонувати інший строк, який не повинен перевищувати один місяць з дня одержання запиту”, — розповідає Юлія Мазур.

Продовжені запити

Серед продовжених для виконання запитів — запит Петра Лабазюка (“За майбутнє”) про виділення коштів на будівництво мереж водопостачання у селі Куражин Новоушицької селищної громади. Від моменту подання — 22 березня 2023 року — депутати продовжували термін тричі.

Згідно з ухваленою на 2023 рік програмою “Питна вода” Новоушицької тергромади, лише 24% населених пунктів (14) тергромади частково охоплені централізованим водопостачанням. Решта 45 сіл не мають свого водопроводу та каналізації. Серед них і Куражин  — одне з найбільших сіл громади, де станом на 2010 рік мешкало близько 800 жителів. Споруджувати водозабірну свердловину тут почали раніше. Цьогоріч на завершення будівництва у тергромаді передбачили 1 мільйон гривень. У програмі йдеться про те, що фінансування робіт може здійснюватися з бюджету громади та інших джерел, не заборонених законодавством. Водночас у 2021 році депутати облради затвердили п’ятирічну програму “Питна вода” з переліком населених пунктів, де мають бути споруджені водогони. Куражин теж увійшов до цього переліку.

Тричі продовжували термін виконання запиту Олександра Палія з “Батьківщини”. У запиті йдеться про виділення коштів з обласного бюджету на ремонт хмельницької школи №20, пошкодженої внаслідок російського обстрілу 13 травня 2023 року. Згідно із запитом Палія, загальні збитки в школі склали понад 42 мільйони гривень.

“Оскільки я балотувався в раду від Хмельницького, я також звертався до обласної адміністрації (військової адміністрації), щоб вони теж виділили кошти. Вони мені відповіли, що це зроблено за рахунок міста. А про те, яку допомогу надали вони, так і не дали відповідь”, — каже Олександр Палій.

 Школу ще до початку минулого навчального року таки відремонтували за кошти бюджету Хмельницької міської громади, підтверджує директорка Департаменту освіти на науки Ольга Кшановська. Щоправда, не за 42, а за 5,7 мільйона. Найбільше коштів — понад 3 мільйони — витратили на капремонт покрівлі. Також відремонтували внутрішні перегородки, крісла в актовій залі, встановили нові вікна та двері.

“Окрім того, на підставі звернення адміністрації закладу було додатково виділено 195,5 тисяч гривень з міського бюджету на придбання дверних блоків з метою заміни аварійних дерев’яних на енергоефективні, енергозберігаючі металопластикові”, — пояснює Ольга Кшановська. 

Продовжили й запит Руслана Лещишина. Це один з депутатських запитів, який не стосується виділення коштів. Член фракції “Команда Симчишина” просив розібратися із ситуацією в релігійній громаді Свято-Покровської парафії Православної церкви України у селі Сутківці. Нагадаємо, у цьому селі розташована пам’ятка архітектури національного значення церква-фортеця, спорудження якої розпочалося наприкінці XV століття.

Перехід громади до Православної церкви України у Сутківцях розпочався ще у 2019 році. Проте таке рішення парафіян не влаштувало представника УПЦ настоятеля храму протоієрея Володимира.

Навесні 2021 року Велика палата у складі Верховного суду підтвердив законність виходу з юрисдикції УПЦ та входження релігійної громади села Сутківці до Православної Церкви України. За два роки — у березні 2024-го — Хмельницький апеляційний суд визнав законною вимогу місцевої райдержадміністрації до протоієрея Володимира звільнити будівлю, якою він користується без будь-яких правовстановлюючих документів чи договорів. Проте цього досі не відбулося. Ба більше — у церкві розпочалися не погоджені з органом охорони культурної спадщини ремонтні роботи, які порушують її автентичність.

Запит члена фракції “За конкретні справи” Віктора Лебединського стосувався відновлення річки Уляни — правої притоки Полкви, яка впадає у Дніпро. У своєму запиті депутат пояснює: до нього звернулися  мешканці села Лідихівка Теофіпольської тергромади, де протікає річка. Депутат Лебединський просить виділити кошти на розроблення проєктно-кошторисної документації з розчищення прибережних захисних смуг та ліквідації збудованих з порушеннями гідротехнічних споруд.

Цей запит від 25 листопада 2023 року продовжували один раз — на березневій сесії.

Запит заступника голови облради Володимира Гончарука від 4 грудня 2023 року з “Команди Симчишина” також стосувався річки, а саме відновлення та збереження витоку Південного Бугу. За рік до цього, у грудні 2022 року, Володимир Гончарук з представниками облради, тергромад, військової адміністрації та природоохоронцями виїжджали на місце витоку річки — у села Кушнирівка і Холодець Волочиської громади. Тоді ж представники робочої групи визначили: проблеми річки пов’язані з відсутністю лісових насаджень поблизу з руслом, розорення сільгоспвиробниками прибережної зони, забруднення річки побутовими й промисловими відходами. Запит Володимира Гончарука теж продовжили — на сесії у березні 2024 року.

Заступник голови облради пояснює: його запит — це і є наслідок роботи робочої групи. У ньому озвучені висновки огляду Південного Бугу.

“Суть висновків зводиться до того, що нам потрібне наукове обґрунтування ревіталізації (повернення життя — Ред.) річки. На річці у радянський період були створені штучні водойми. Треба зрозуміти, які з них треба спускати, а які не потрібно. Але це фактично трактується як капітальні видатки. А зараз є обмеження на ці витрати згідно із Постановою Кабінету Міністрів, каже Володимир Гончарук.

Постанова, про яку каже заступник голови облради, визначає, зокрема, перелік дозволених видатків на капітальні ремонти. І серед них поліпшення стану річок нема. Тож поки ця історія на паузі.

У тому ж таки грудні Володимир Гончарук подав ще один запит, яким закликав створити робочу групу з питань декомунізації та національної пам’яті. Виконання запиту продовжили у березні 2024-го. Нагадаємо, раніше ми вже писали про те, як складно на Хмельниччині прощаються з радянським минулим. До робочої групи Гончарук попросив включати представників від кожної фракції облради. Саме цього обранця можна назвати одним із головних декомунізаторів Хмельниччини. Зокрема, він був ініціатором демонтажу пам’ятника Миколі Островському перед Музеєм пропаганди у Шепетівці.

Як пояснює Володимир Гончарук, процес декомунізації в області наразі на паузі. А він — за те, щоб його пришвидшити. Ідеться про 200 об’єктів із пам’яткоохоронним статусом, які могли б бути декомунізованими.

“Частина з цих  об’єктів на розгляді  (у Міністерстві культури — Ред.). Але з більшості ці статуси не зняті. Не знаю, чи це така принципова позиція міністерства… Я зараз кажу про будинки, де, наприклад, свого часу перебував французький чи німецький комуніст такий-то. Чи там була підпільна квартира. Є й такі об’єкти в області з табличкою ”памятнік погібшим от рук пєтлюровскіх бандітов”, які теж мають охоронний статус. І ніхто не має права їх знести”, — зауважив Володимир Гончарук.

7 грудня 2023 року Артем Ромасюков від “Команди Симчишина” та Оксана Натальська від “Слуги народу” подали запит, який стосується двох мистецьких фахових коледжів Хмельниччини. Депутати  просять зберегти обсяги регіонального замовлення для Кам’янець-Подільського коледжу культури і мистецтв та Хмельницького музичного коледжу ім. В. Заремби у 2024-2025 роках на рівні попереднього навчального року: для кам’янець-подільського закладу — 44 особи, для хмельницького — 66 осіб. Таке прохання обранці пояснюють великою потребою у таких фахівцях на рівні мистецьких закладів області. Терміни виконання цих двох запитів також продовжили на березневій сесії цього року.

Доля двох запитів Сергія Іващука від “За майбутнє” поки не відома, оскільки він озвучив їх на останній березневій сесії облради. У першому з них депутат просить створити робочу групу з проведення інвентаризації комунального майна та напрацювати пропозиції для включення його до переліку об’єктів малої приватизації. У другому — кошти, що надійшли в обласний бюджет від продажу комунального майна, спрямувати для Сил оборони, дислокованих на території області.

Запити, зняті з розгляду

 За півтора року 8 з 14 знятих з розгляду запитів зняли на сесії 22 березня 2023 року. Чотири з цих запитів стосувалися придбання шкільних автобусів для Новоушицької, Летичівської, Ізяславської громад. Їхні автори — Валентина Гладій (“За майбутнє”), Тетяна Крупа (“Слуга народу”), Володимир Романюк (“Слуга народу”) та Петро Лабазюк (“За майбутнє”). Зняття цих запитів легко можна пояснити: у серпні для 24 тергромад області передали 28 шкільні автобуси. Для згаданих у запитах громад — також.

Ще у трьох запитах ішлося про виділення коштів для реконструкції, в одному — про кошти на закупівлю ліків. Так, Артем Ромасюков (“Команда Симчишина”) відмовився від запиту на передбачення коштів на проєктно-кошторисну документацію для добудови концертної зали музколеджу, а Олександр Розізнаний (“Батьківщина”) — від виділення коштів для будівництва футбольного поля зі штучним покриттям у селі Кузьмин. Окрім того, Розізнаний зняв інший свій запит — щодо капремонту автомосту через Горинь у селищі Ямпіль, яке є центром громади. У лютому 2024 року в громаді закупили послуги у регіонального офісу водних ресурсів з визначення морфометричних, гідрографічних та гідрологічних характеристик Горині. Такі дослідження зазвичай передують спорудженню мостів.

На цій же сесії за погодженням з Андрієм Козюрою від “Слуги народу” зняли запит щодо виділення коштів на закупівлю лікувального харчування для хворих на муковісцидоз. Згідно зі звітом за 2021-2022 роки, вже витратили майже 173 тисячі гривень на придбання таких товарів для цих пацієнтів. Проте, на наступні роки, а саме на 2024-2026, передбачено значно більше коштів: на медикаменти та харчування для дорослих — 5,1 мільйона гривень, а для дітей — 4,3 мільйона гривень.

Петро Лабазюк (“За майбутнє”) погодився зняти свій запит на сесії 26 червня 2023 року. В запиті депутат просив про виділення коштів на завершення реконструкції частини будівлі під харчоблок Лонковецького психоневрологічного інтернату. Згідно з інформацією на Prozorro, в цьому закладі внаслідок проведеного тендеру у листопаді 2022 року обрали виконавця ремонту — приватну фірму “Діта”. Вартість робіт — понад 6 мільйонів гривень.

29 вересня 2023 року на сесії депутати своїм рішенням зняли з розгляду запит Віктора Бурлика з “Команди Симчишина” про виділення з обласного бюджету коштів на проєктно-кошторисну документацію для ремонту басейну Хмельницького обласного центру фізичного виховання учнівської молоді. У своєму запиті депутат звертав увагу на аварійний стан споруди. Востаннє її оновлювали у 2008 році.

Цей запит “провисів” в облраді з грудня 2021 року. За майже два роки депутат погодився його зняти. На самому засіданні у вересні 2023-го Бурлик був відсутній, адже наразі служить у Збройних Силах України.

На тій же сесії погодився зняти свій запит і Валентин Соколюк з “Європейської солідарності”, який у 2022 році просив виділити кошти на придбання шкільних автобусів для Красилівської міської громади. Депутат звернув увагу: у громаді діє лише п’ять шкільних автобусів, які довозять учнів з 15 сіл до п’яти опорних закладів освіти  Цього, на думку обранця, з огляду на велику протяжність маршрутів не достатньо для перевезень.

Серед тих громад, які у серпні 2023 року отримали шкільні автобуси, є і Красилівська. Більш ніж половина коштів за транспорт — з обласного бюджету.

“Ми отримали два автобуси. Частка фінансування громади склала 43%. Цьогоріч ми знову подали заявку й готові співфінансувати придбання транспорту. Гадаю, потрібно придбати ще два автобуси”, — розповідає начальниця відділу освіти, молоді та спорту красилівської міської ради Олена Заїка. 

На цьому автобусна тема не завершується. На засіданні сесії у грудні 2023 року свій запит зняла й Оксана Натальська (“Слуга народу”). Він стосувався виділення коштів на придбання автобуса для Хмельницького музколеджу для виїзду на концерти на конкурси. У запиті від грудня 2021 року вона вказувала, що музколеджу потрібен транспорт на 30 осіб і навіть зазначала конкретну модель — Navigo U вартістю близько 3 мільйонів гривень. У звіті на сайті мистецького закладу йдеться: у них на балансі є мікроавтобус, який потребує заміни.

23 березня 2024 року зняли з розгляду за погодженням автора і запит Сергія Слюсарчука (“За майбутнє”) щодо оптимізації функцій територіальних сервісних центрів МВС. Депутат просив зберегти функції теоретичних та практичних іспитів за Старокостянтинівським сервісним центром МВС.

Зняли і запит Галини Карнасевич з “Європейської солідарності”, датований груднем 2021 року, про виділення коштів на капітальний ремонт сходового маршу у Лісоводському будинку-інтернаті для людей з інвалідністю та похилого віку. Із запиту ясно: дерев’яні сходи там у непридатному стані, на що звернули увагу під час перевірки представники ДСНС. На їхнє оновлення було б потрібно близько 500 тисяч гривень.

Загалом у 2021 році надзвичайники виявили у соціальному закладі 20 порушень, більшість з яких там усунули. На недоліки техніки пожежної безпеки звернула увагу під моніторингового візиту у лютому 2024 року й представниця уповноваженого Верховної ради з прав людини в області Оксана Кізаєва. При цьому інші умови перебування літніх людей вона визнала задовільними.

За словами директорки будинку-інтернату Олени Маринчук, у закладі письмово зверталися щодо ремонтів сходів до департаменту соцзахисту, але про виділення коштів на капремонт сходів поки не йдеться. Наразі в інтернаті збираються поточно оновлювати дві житлові кімнати. Тим часом вартість капітального оновлення маршу, за словами Олени Маринчук, ще зросла.

“Там потрібно коригування кошторису, відповідно там сума вже збільшилася. Адже вартість матеріалів росте. Там вже сума не 500 тисяч гривень”, — пояснює Олена Маринчук.

Загалом депутатські запити надають депутатам місцевих рад можливість впливати на ситуацію в громаді. Окрім того, запити — важливий ресурс, зокрема у спілкуванні з виборцями: для їхнього інформування про стан справ у громаді та про вжиті для розв’язання проблем заходи.

Представники облради Володимир Гончарук та Олександр Палій, з якими нам вдалося поспілкуватися, відзначили: у період до введення воєнного стану завдяки запитам можна було зрушити з місця багато питань. Проте зараз зі збільшення впливу військових адміністрацій ситуація змінилася не на користь впливу депутатів.

Наразі депутати часто знімають свої запити навіть у випадках, якщо те, на що вони звертали увагу, не виконане. Це відбувається, тому що після повномасштабного вторгнення багато питань довелося відкласти на невизначений час.

Підготувала Світлана Русіна