Через повномасштабне російське вторгнення переселенці та учасники бойових дій почали частіше звертатися по допомогу до юристів. Щоб ефективно захищати права цих категорій осіб, а також оперативно реагувати на інші їхні потреби громадські активісти налагоджують співпрацю з представниками системи безоплатної правової допомоги.
Система безоплатної правової допомоги на Хмельниччині – це 20 бюро правової допомоги в містах і селищах області, а також чотири місцевих та один регіональний центр. В умовах війни юристи, які працюють в центрах та бюро, жодного дня не припиняли свою роботу, забезпечуючи право кожного на безоплатну правову допомогу.
З огляду на обставини в країні одним із найбільш важливих напрямків діяльності правозахисників стала юридична допомога внутрішньо переміщеним особам та учасникам бойових дій і членам їхніх сімей. Про проблеми й потреби цих категорій осіб йшлося під час круглого столу «Реалізація Резолюції 1325 в місцевих громадах Хмельниччини в умовах воєнного стану», організованого в онлайн-форматі Громадською організацією «Жіночий Антикорупційний Рух» спільно з Регіональним центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Хмельницькій області.
«Ми розуміємо, наскільки важливо сьогодні забезпечити допомогу тим, хто найбільше постраждав від російської агресії. Днями ми уклали меморандум про співпрацю з Регіональним центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Хмельницькій області, в межах якого передбачена, зокрема, спільна робота над проєктами задля розширення доступу людей із вразливих категорій населення до безоплатної правової допомоги, організація спільних просвітницьких та комунікативних заходів, підготовка медійних продуктів. Сподіваємося, що обʼєднання наших зусиль дасть хороший результат», – зазначила голова громадської організації «Жіночий Антикорупційний Рух» Альона Береза.
За словами в.о. директора Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Хмельницькій області Ольги Чорної, нині Хмельниччина прихистила чимало людей з інших регіонів України, лише в Хмельницькій міській територіальній громаді таких понад 40 тисяч. Багато із цих людей, окрім житла, продуктів харчування, засобів гігієни, потребують допомоги юристів. До бюро правової допомоги області від 24 лютого цього року звернулося близько 800 внутрішньо переміщених осіб.
«Більша частина переселенців запитувала про те, як стати на облік внутрішньо переміщених осіб, отримати соціальну допомогу. Менша кількість таких людей потребувала представництва своїх інтересів у суді, наприклад, для того, щоб довести факт смерті рідної людини на території, де ведуться бойові дії, чи звільнитися з підприємства, розташованого в населених пунктах, де йдуть бої», – розповіла Ольга Чорна.
Ще одна категорія людей, яка нині потребує особливої уваги, – учасники бойових дій та члени їхніх сімей. Від початку повномасштабної агресії юристи системи безоплатної правової допомоги в області зафіксували близько 250 таких звернень. Як і до лютого цього року, учасники бойових дій зверталися по допомогу, щоб домогтися справедливих виплат, гарантованих військовослужбовцям, вирішити сімейні спори. Натомість, як зазначають у Шепетівському місцевому центрі, серед членів сімей учасників бойових дій актуальним стає питання встановлення факту батьківства між загиблим воїном та його дітьми, народженими у цивільному шлюбі.
Детально про правові проблеми, з якими стикаються внутрішньо переміщені особи та учасники бойових дій у різних громадах Хмельницької області, розповіли представники місцевих центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги.
Як зазначила представниця Громадської організації «Жіночий Антикорупційний Рух», експертка Олена Покотило, яка займається питанням реалізації Резолюція Ради Безпеки ООН 1325 на теренах Хмельниччини, з-поміж названих груп осіб – переселенців, учасників бойових дій, членів сімей військовослужбовців – суттєву частку складають жінки. А положення Резолюції якраз визначають особливу важливість врахування потреб жінок та дівчат у конфліктних ситуаціях та особливу вразливість жінок перед негативними наслідками конфліктів.
Водночас регіональна представниця Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини у Хмельницькій області Оксана Кізаєва наголосила, що в сучасних умовах під час реалізації Резолюції 1325 необхідно брати до уваги потреби й інтереси значно ширшого кола осіб, зокрема й волонтерів, полонених, маломобільних громадян, осіб похилого віку, людей з інвалідністю та інших осіб.
«Щоб вирішити правові проблеми, які сьогодні спіткали переселенців та учасників бойових дій, передусім необхідно розповідати їм, куди вони можуть звернутися по допомогу, пояснювати алгоритми дій в типових ситуаціях, розповідати успішні кейси і загалом ділитися історіями цих людей. Сьогодні «ЖАР» реалізує медійний проєкт, і наші журналісти готові активно долучатися до поширення суспільно важливої інформації. Ми також наразі працюємо над запуском гуманітарного напрямку роботи, щоб забезпечити потреби ВПО області, тож готові спільно з центрами та бюро запускати проєкти, що зможуть допомогти надати допомогу ще більшій кількості мешканців Хмельниччини», – звернулася Альона Береза до учасників круглого столу на завершення зустрічі.
У підсумку учасники заходу домовились організовувати такі заходи регулярно, а між ними – плідно співпрацювати та допомагати одне одному.
Круглий стіл організовано за сприяння Національного фонду на підтримку демократії. Його зміст не обов’язково відображає офіційну позицію NED.
