Чи довго це триватиме, залежить від її здатності подолати гостру нестачу енергії, людей і грошей

Кожний бізнес в Україні має орієнтир. Для Михайла Травецького, фермера з Прилук, це були перші шість тижнів повномасштабного вторгнення. Коли російська колона зупинилася на сусідньому шосе, його ферма стала нічийною землею. Місцеві жителі вели перестрілки, щоб утримати росіян подалі від неї. Снаряди свистіли над головою. А Михайло Травецький доїв своїх корів двічі на день у бронежилеті та з автоматом.

Відтоді ферма постійно адаптувалася до нових труднощів. Коли росія вперше розбомбила енергетичну систему України, що призвело до виведення з ладу холодильників і доїльних апаратів, Михайло переорієнтувався на виробництво кисломолочних продуктів і сирів з довшим терміном зберігання, таких як фета. Коли заможні сім’ї зникли, він знизив ціни і почав постачати молоко пенсіонерам.

Економіка України в цілому переосмислила себе, щоб орієнтуватися в реаліях воєнного часу. Вона залишається на чверть меншою, ніж у 2021 році. Проте вперше з 2022 року, коли розпочалося тотальне вторгнення, вона є здоровішою, ніж у ворога, за деякими ключовими аспектами. Центральний банк України прогнозує зростання ВВП на 4,3% у 2025 році. Валюта стабільна, а відсоткові ставки на рівні 13,5% залишаються близькими до найнижчих за останні 30 місяців. На відміну від росії, де ставки незабаром мають сягнути 23%, щоб зупинити падіння рубля, банки виглядають вразливими, а ВВП має зросте лише на 0,5-1,5% у 2025 році. Але Україна стикається з сильними викликами: просування війни, виснаження внутрішніх ресурсів і Дональд Трамп. Як довго протримається її економіка?

Економічна історія України з 2022 року мала три фази. У першій, в умовах запеклих бойових дій, країна щосили намагалася загасити пожежі. Було введено воєнний стан і 14 мільйонів людей покинули свої домівки. росія заблокувала порти на Чорному морі, перекривши український експорт. Дії центрального банку були підпорядковані військовим цілям. У першій половині 2022 року він профінансував половину державного дефіциту, запровадив суворий контроль за рухом капіталу та наповнив банки ліквідністю. Інфляція стрімко зросла, а ВВП скоротився на третину, – пише видання The Economist.

Друга фаза розпочалася після того, як Україна відбила наступ росії на півдні країни, в середині 2022 року. Тоді ВВП стабілізувався. Угода, укладена за посередництва ООН, дозволила Україні знову експортувати зерно. Центральний банк повернувся до боротьби з інфляцією. На початку 2023 року Україна підписала пакет з МВФ; центральний банк припинив монетизацію бюджетного дефіциту. З надходженням допомоги валютні резерви відновлювалися. Було послаблено контроль за рухом капіталу.

Повернення макроекономічної стабільності дозволило уряду та компаніям підготувати свою діяльність від війни. Одним із пріоритетів був захист виробничих активів від російських ракет. У безпечніших західних регіонах збудували індустріальні парки. Підприємства інвестували за кордон, щоб захистити свої доходи від війни. Експатріанти також отримували дохід з-за кордону: минулого року кожна десята нова фірма в Польщі була заснована українцем.

Іншим завданням було перерозподілити ресурси на потреби затяжного конфлікту. Державні витрати зросли більш ніж удвічі і зараз становлять дві третини ВВП, порівняно з 41% у 2021 році; лише на оборону та безпеку припадає близько 30% ВВП. Деякі державні компанії провели капітальний ремонт. Нафтогаз, лідер країни з видобутку вуглеводнів, у 2023 році призначив наглядову раду, до якої увійшли незалежні директори з європейських «блакитних фішок» високоакціонерних компаній. У 2022 році компанія зазнала 79 млрд грн ($2,4 млрд) збитків, але в першій половині 2024 року отримала 24 млрд грн прибутку завдяки збільшенню видобутку газу та інвестиціям у зелену енергетику.

Приватні фірми також переосмислили свою позицію. Після того, як навесні 2022 року Маріуполь, ключовий порт на Азовському морі, був знищений, підприємець Віталій Лопушанський створив UADamage, програму зі штучним інтелектом, яка аналізує супутникові знімки для створення інтерактивних карт, на яких зображені всі будівлі, дороги та мости, які були зруйновані. Відтоді він наніс на карту понад 200 міст. Він також навчає безпілотники виявляти міни та керувати роботами на землі, щоб виводити з ладу пристрої.

Останньою частиною було продовження надходження твердої валюти. У липні 2023 року росія відмовилася поновлювати зернову угоду. Україна відповіла відкриттям власного морського коридору, забезпечивши його безпеку завдяки кампанії морського стримування за допомогою безпілотників і ракет. Це дозволило відновити поставки не лише зерна, а й металів та мінералів, що є другими за величиною експорту.

Ці заходи, разом із західною допомогою, завадили росії позбавити Україну ресурсів і морального духу, необхідних для продовження боротьби. Зараз починається третя фаза, під час якої економіка країни стикається з найбільшими загрозами: гострою нестачею енергії, людей і грошей.

У 2022 році і знову навесні та влітку 2024-го росія невпинно атакувала українську енергосистему. Попри постійні ремонти, країна може розраховувати на менш ніж половину з 36 гігават (ГВт) генеруючих потужностей, які вона могла використовувати до війни. Останнім часом російські атаки відновилися. 13 грудня 2024 року було спрямовано 93 ракети і майже 200 безпілотників на об’єкти електромережі і теплові електростанції. Дванадцять ракет влучили в об’єкти, спричинивши відключення електроенергії. 27-28 листопада, в ході безрозсудної ескалації, росія завдала ударів по об’єктах електропередач поряд з атомними електростанціями. Це кинуло темну тінь на енергетичний потенціал України в зимовий період, близько 70% якого забезпечується за рахунок атомної енергетики.

Позитивним моментом є те, що Україна стала краще підготовленою до ліквідації наслідків таких потрясінь. У грудні вона збільшила свої потужності з імпорту електроенергії з ЄС майже на чверть, до 2,1 ГВт. Багато виробників харчових продуктів ферментують відходи своїх виробництв у біогаз, який використовують на місці. Багато фермерів мають дизельні генератори. Підприємства середнього розміру часто мають установки, що працюють на природному газі, які вони іноді поєднують із вітровою та сонячною енергією. Промислові фірми використовують все це разом з імпортом, щоб уникнути катастрофічних відключень.

Стратегії подолання та поточні ремонти стримають середній дефіцит електроенергії в країні на рівні 6% від загального попиту у 2025 році та 3% у 2026 році, каже Андрій Пишний, голова Національного банку України. Великі користувачі скаржаться на багаторазове зростання цін на електроенергію з початку війни, навіть коли дефіциту немає. Тимофій Милованов з Київської школи економіки вважає, що проблеми з електроенергією могли б скоротити зростання ВВП на один відсотковий пункт наступного року.

Друга проблема – і найболючіша – нестача робочої сили. З 2022 року мобілізація, міграція та війна призвели до скорочення робочої сили більш ніж на п’яту частину, до 13 млн осіб. Попит високий: кількість вакансій сягнула 65 000 на тиждень, порівняно з 7 000 впродовж перших тижнів війни, але в середньому на одну вакансію подається лише 1,3 заявки порівняно з двома у 2021 році. Зарплати зростають. Між міністерствами економіки та оборони триває боротьба за мобілізацію а також за те, де знайти правильний баланс заради майбутнього країни. Цивільне керівництво України донедавна відхиляло максималістські вимоги військових лідерів на шкоду лінії фронту.

Тут немає простих рішень. Зараз навіть галузі, які вважаються критично важливими, можуть захистити лише половину своїх працівників від потрапляння на фронт. Найняти на роботу більше жінок складно: тих, хто мігрували за кордон, майже стільки ж, скільки скільки чоловіків, які перебувають на фронті або повернулися звідти непрацездатними, каже Гліб Вишлінський з Центру економічної стратегії, аналітичного центру в Києві.

Третя проблема – нестача коштів. Малі фермерські господарства та підприємства намагаються отримати позики для фінансування своєї діяльності. Фінансування довгострокових капітальних витрат є практично неможливим. Стрімке зростання витрат на ведення бізнесу вдарило по прибутках. Компанії, що працюють з вітчизняними клієнтами, також збільшують частину витрат, що призводить до зростання інфляції. Експортери, які конкурують на світових ринках, не мають такої можливості. Мауро Лонгобардо, який керує місцевою філією ArcelorMittal, каже, що з початку війни він сплатив $1 млрд готівкою – лише для того, щоб зберегти свої потужності. Половина його металургійних заводів не працює.

Уряд також витрачає набагато більше грошей, ніж заробляє. Прогнозується, що у 2025 році дефіцит бюджету становитиме близько 20% ВВП. В принципі, майже весь дефіцит – $38 млрд – буде профінансовано із зовнішніх джерел. У червні G7 погодила борговий пакет для України на суму $50 млрд, який буде погашений за рахунок відсотків, отриманих від суверенних активів росії на суму €260 млрд ($273 млрд), заморожених на Заході. На початку грудня Америка перерахувала свою частку у розмірі $20 млрд до фонду Світового банку, який Україна може використовувати для невійськових цілей, хоча пан Трамп може спробувати ускладнити доступ України до цих грошей.

Україна, ймовірно, зможе вижити без американських грошей у 2025 році в будь-якому випадку. Разом із траншем у розмірі 18 млрд євро, який ЄС погодився надати в рамках попередньої програми, внески інших членів G7 заповнять прогалину, залишену дядьком Семом, каже Дімітар Богов з Європейського банку реконструкції та розвитку. Україна також має здорові валютні резерви. Однак, якщо Америка вийде з програми, Україна може опинитися в безвихідному становищі у 2026 році. Уряди країн ЄС, які відчувають нестачу коштів і є політично слабкими, можуть зіткнутися з труднощами, щоб оплатити ще один великий рахунок. А здатність України збирати більше податків всередині країни обмежена: пропозиція підвищити податки на 4-5% ВВП була відкликана влітку минулого року після різкої опозиції.

Військові події можуть спричинити кризу до 2026 року. Проте бізнеси налаштовані стримано оптимістично. Пан Травецький каже, що цього року він отримав невеликий прибуток, перший з часу заснування ферми. Він думає про запуск нової лінії з виробництва сиру пармезан:

«Я пройшов навчання і знаю рецепт, – каже він. Але перешкоди залишаються страшними: – Спробуйте зробити його, коли у вас немає електрики 12 годин на добу».

Підготувала Валентина Повзун