У такі буремні часи, як сьогодні, коли майбутнє країни під загрозою, її історію хочуть стерти, а культурну ідентичність знищити, у багатьох українців виникає потужне бажання дізнатися більше про себе й світ. Насамперед, щоб заповнити прогалини в знаннях та зрозуміти, що ж відбувається, а також, щоб, всупереч ворожим намірам, зберегти й передати нащадкам ці знання як міцний фундамент для відновлення і розвитку держави.
Сьогодні розкажемо про кілька ресурсів, за допомогою яких можна стати більш обізнаними в різних сферах – історії, політиці, літературі, мистецтві та інших. Це не завжди безпосередньо освітні платформи з курсами та лекціями, однак усі вони обовʼязково стануть в пригоді тим, хто хоче ліпше орієнтуватися в сучасному світі.
Відкриті лекції й курси: актуальні теми визначає воєнний час
Перший ресурс, який, безумовно, заслуговує на увагу – це «Культурний проект». Він пропонує вебінари та курси лекцій з неформальної освіти у сфері гуманітарних знань – з мистецтва, музики, суспільних наук та креативних індустрій.
«Ми віримо, що саме неформальна освіта допомагає встигати за світом, жити осмислено і справлятися з сучасними викликами», – зазначають на своєму сайті творці проєкту. Вони також переконані, що завдяки їхній ініціативі кожен охочий може досягти особистісних трансформацій, впорядкувати свої знання й вивести їх на новий рівень, конвертувати інформацію у сенси.
З-поміж лекторів проєкту – літературознавці Євгеній Стасіневич та Ростислав Семків (до речі, це саме він перекладає сьогодні для українців звіти воєнного аналітика Тома Купера), філософ, письменник, журналіст Володимир Єрмоленко, доктор філософських наук Тарас Лютий та інші.
Після повномасштабного вторгнення росії до України проєкт адаптував свою роботу до запитів українців, тож здебільшого теми навчальних матеріалів так чи інакше дотичні до війни.
Більшість пропозицій на сайті – вебінари, лекції та пакети лекцій – платні, однак проєкт має власний YouTube-канал, де чимало цікавих і корисних безкоштовних відео. До прикладу, на каналі можна послухати вебінар докторки філософських наук, професорки Ірини Хоменко «Критичне мислення під час війни», у якому йдеться про те, як сформувати раціональний погляд на сьогодення, уникнути станів глибокої депресії або надлишкового оптимізму в критичних ситуаціях, побачити реалістичну картину того, що відбувається, і відповідно до цього діяти. Можна послухати лекцію літературознавця Володимира Єрмоленка «Література і політика», під час якої автор відповідає на запитання, чому слова можуть вбивати, а письменники й філософи часом підтримують тоталітаризм, що таке фашизм, нацизм, расизм та комунізм та чи можуть вони повторитися. Поміркувати про те, як війна обʼєднує та розділяє українців, під час лекції антропологині й кандидатки історичних наук Тіни Полок «Досвід війни: як українці відчувають свою приналежність?».
Без сумніву, ресурс стане справжньою знахідкою для любителів глибоко аналізувати різні події та процеси, зʼясовувати їхні причини та наслідки.
Про платформу «Prometheus» багато розповідати не треба – вона відома багатьом, адже існує з 2014 року та обʼєднала навколо себе майже 2 мільйони слухачів. Це український громадський проєкт відкритих онлайн-курсів, що доступні для кожного. Початково ресурс пропонував безкоштовні курси, однак пізніше додав опцію «Prometheus+» – тут розміщують платні навчальні матеріали.
Що ж може зацікавити того, хто в пошуку нових знань про Україну, її теперішнє і минуле? Ймовірно, курс «Qırım: Крим – це ми». Після окупації півострова на тілі України утворилася незагойна рана, а корінний народ Криму зазнає переслідувань. Автори курсу допомагають зрозуміти, яке місце посідають кримські татари в нашій ідентичності, а відтак – збагнути й прийняти справжній Крим, а не місце для літнього відпочинку. Під час курсу йдеться не лише про загальну історію, географію, економіку та політико-правові традиції Криму. Слухачам пропонують навчитися основ кримськотатарської мови, ознайомитися з побутом та культурою кримських татар.
З-поміж популярних сьогодні курсів на «Prometheus» – «Перша домедична допомога в умовах війни», «Базова психологічна допомога в умовах війни», а також «Інформаційна гігієна. Як розпізнати брехню в соцмережах, в інтернеті та на телебаченні». І навряд чи треба пояснювати українцям, чому саме ці теми стали для нас такими актуальними сьогодні.
Про жінок-авторок і політичні режими – лекції в YouTube та соцмережах
Про жінок в літературі й мистецтві – українських і не тільки – говорять на своєму дуже непересічному YouTube-каналі «Шалені авторки» літературознавці Віра Агеєва та Ростислав Семків. Канал справді геть не схожий на всі інші й для багатьох стане відкриттям. Бо, попри те що тема фемінізму останнім часом звучить доволі гучно, так про жінок, які досягли успіху в письменницькій кар’єрі чи в мистецтві, ще ніхто не розповідав.
«Це історії про те, як жінки-авторки стали явищем, якого вже не можна не помітити», – зазначають автори в описі до каналу, який започаткували трохи більш як пів року тому. Відтоді Віра Агеєва та Ростислав Семків встигли поговорити про Марка Вовчка, Олену Пчілку, Лесю Українку, Оксану Забужко, Марію Башкирцеву, Ольгу Кобилянську, Аллу Горську, Наталю Лівицьку-Холодну, Соломію Павличко та багатьох інших.
Розмови переважно короткі, приблизно на пів години, та при цьому постаті героїнь кожного випуску вимальовуються по-особливому яскраво. Значною мірою тому, що ракурс для висвітлення обирають незвичний. Наприклад, у розмові про Наталю Забілу розмірковують, чому в радянській літературі 20-50-х років так мало жінок, як поетці вдавалося тікати з ідеологічного поля та чому її твори – це важливий елемент опору імперській культурі.
Крім того, Віра Агеєва та Ростислав Семків знайомлять свою аудиторію з маловідомими, проте цікавими й незаслужено позбавленими уваги жіночими постатями. Одна з них – письменниця Софія Яблонська, донька галицького священика, яка народилася в 1907 році, проте в ті часи зуміла стати модною авторкою. Вона багато мандрувала світом, стала першою українською жінкою-письменницею, яка здійснила кругосвітню подорож. А ще її називають першою українською тревел-блогеркою. Свої твори письменниця ілюструвала власними світлинами.
Загалом, завдяки манері викладу та вибору героїнь, «Шалені авторки» будуть цікавими не лише любителям української літератури, але й доволі широкій аудиторії.
Чимало просвітницького контенту сьогодні можна відшукати й у фейсбуці, позаяк соцмережі стали популярними платформами для трансляції різноманітних заходів, зокрема й навчальних. На сторінках освітніх закладів, громадських організацій нерідко можна переглянути цікаві лекції та навіть залишити в коментарях запитання для спікерів та отримати на них відповіді.
Прикладом може бути сторінка Київської школи економіки (Kyiv School of Economics), де в переліку відео – лекції на теми історії, економіки, суспільного ладу. Щоправда, здебільшого англійською мовою. Утім, є й україномовні, зокрема нещодавня лекція «Бенкет Валтасара: природа політичного режиму в рф і російський напад на Україну» від Івана Гомзи, кандидата політичних наук, завідувача кафедри публічного врядування Київської школи економіки. Спікер розповідає аудиторії, що політична наука передбачила путінський напад на Україну, бо на це вказувала природа політичного режиму в росії; говорить про статистичну вірогідність нападу авторитарного режиму на молоду демократію та пояснює, як часто диктатор, який програє, втрачає владу.
Власне, сьогодні в мережі достатньо просвітницьких майданчиків. Ми зупинилися лише на дещиці. Який контент обрати – залежить від ваших уподобань і потреб. А якщо маєте власних фаворитів серед освітніх платформ – діліться, будемо навчатися разом.
Оксана Банкова
