Сумнівний заробіток, крипта і політичний піар: чим медіа Хмельниччини “годували” аудиторію
Десять тисяч гривень за три години перетворюються на 421 тисячу, 50 тисяч гривень можна заробити вже наступного ранку, а для отримання грошей треба спершу заплатити «гаранту». Поряд із такими пропозиціями — віддалена робота нібито від відомих українських компаній, криптоефіри з обіцянкою сотень доларів щоденного заробітку, немаркована реклама магазинів і ресторанів, політичний піар та заголовки, які роблять заяви посадовців страшнішими, ніж вони були насправді.
Упродовж двох тижнів редакція ЖАР.INFO продовжила моніторинг контенту популярних Telegram-каналів і новинні стрічки регіональних онлайн-медіа. Аналіз медіапростору Хмельниччини виявив поширення сумнівного контенту та немаркованої реклами в популярних Telegram-каналах, маніпулятивних схем «швидкого заробітку», що часто мають ознаки фінансового шахрайства.
До моніторингу увійшли Telegram-канали «Труха Хмельницький», «Доброго вечора, ми з Хмельницького», «Буханочка Хмельницького» та мережа пов’язаних із нею каналів, «Реальний Хмельницький», «Хмельницький LIVE» разом із мережевими каналами «Кам’янець LIVE» і «Хмельницький Вайб», «Хмельницький BBC», «Хмельницький City», «Славний Хмельницький», «Оперативний Хмельницький», «Хмельницький онлайн», «Хмельницький Головне» та «Хмельницький | Репортер», «Хмельницький UA» та «Хмельницький 18+». Також редакція проаналізувала новинні стрічки 7 регіональних онлайн-медіа: «Незалежний громадський портал», «Поділля NEWS», «ХМ-ІНСАЙД», vsim.ua, «Є», «Акценти» та «Актуально». Сам моніторинг охопив період із 13 до 26 липня 2026 року.
Цей матеріал створено в межах проєкту Інституту масової інформації за підтримки Міністерства закордонних справ Нідерландів.
Реклама пампінгу
20 липня «Буханочка Хмельницького», «Волочиськ та громада», «Старокостянтинів», «Дунаївці Новини», «Красилів новини» та «Ярмолинці | Городок online» розповіли читачам історію нібито колишнього працівника автомийки.
Героя звати «Віктор Дерін». Він нібито живе з дружиною і маленькою донькою в орендованій квартирі, грошей бракує, доводиться позичати. Аж доки в інтернеті йому не трапляється «проєкт Анни».
Спочатку Віктор нібито й сам думає, що це «розводилово». Але вирішує ризикнути. І вже наступного ранку Анна повідомляє, що він заробив 50 тисяч гривень.
Далі все відбувається блискавично: борги погашені, кредитна картка закрита, а через 5 місяців сім’я вже купує квартиру.
Після історії читачеві показують потенційний «заробіток»: без досвіду — від 50 до 150 тисяч гривень, досвідченим — до 350 тисяч. І все це за кілька годин роботи на день.
Окремий рядок має зняти останні сумніви: «Все офіційно, проєкт має всі ліцензії для діяльності». Але назви юридичної особи, номера ліцензії, органу, який її видав, або будь-яких інших даних для перевірки читачеві не дають. Є лише кнопка переходу до «каналу Анни». Назва проєкту «Кріптодвіж». І чому цей канал має всі ознаки шахрайства ми вже описували у тексті “Успішний успіх або як хмельницькі телеграм-канали рекламують шахрайські схеми із криптовалютою”.
«Вам нараховано 1 000 гривень»: робота від Нової пошти, Rozetka й «Епіцентру»
«КріптоДвіж» був не єдиним способом заманити аудиторію обіцянкою легких грошей.
25 липня в телеграм-каналах «Старокостянтинів», «Дунаївці Новини» та «Ярмолинці | Городок online» з’явилося повідомлення, стилізоване під персональне нарахування коштів на банківську картку. Далі стверджувалося, що тисячі українців начебто отримують такі повідомлення після виконання легких завдань від Нової пошти. Окрім Нової пошти у повідомленні також згадуються й інші відомі бренди, а саме: Rozetka, «Епіцентр» і наводять одразу приклади роботи: 850 гривень на день за лайки під відгуками покупців чи за копіювання назв товарів із сайту в Excel. Обіцяний загальний дохід — від 900 доларів без досвіду. Щоб почати, потрібно перейти в окремий Telegram-канал.
Після переходу потрапляєте на бот, який просить надати свій номер телефону.
Кіберполіція України неодноразово попереджала саме про схеми з оплатою за лайки та нескладні онлайн-завдання. Спочатку шахраї можуть навіть заплатити невелику суму, щоб здобути довіру, а потім пропонують дорожчі завдання, вимагають власних грошей або збирають платіжні дані.
Тож редакції локальних Telegram-каналів не просто дали рекламу невідомого сервісу. Вони поширили пропозицію, яка за конструкцією повторює вже описану правоохоронцями шахрайську модель.
Комерційна реклама і “крипта”
Окрім шахрайства у цей період також було багато немаркованої комерційної реклами. Найбільш показовим у цей період став «Хмельницький City». Лише з 13 до 24 липня у вибірці ми нарахували щонайменше 11 публікацій із прямими ознаками комерційного просування без рекламного маркування.
22 липня «Шепетівка 24/7» публікує допис «Як заробляти 350$ в день в Україні?». Аудиторію запрошують на «безкоштовний» ефір Катерини Шухніної про криптовалюту. Обіцяють дати покрокову стратегію “від нуля до 1 000 доларів за сім днів”. Наприкінці з’являється класична штучна терміновість: «місця обмежені, запису не буде».
16 липня той самий канал уже рекламував схожий ефір з обіцянкою першої тисячі доларів за тиждень та «лише 100 безкоштовними місцями».
Фінансовий продукт пропонують передусім новачкам, потенційну дохідність демонструють через екстремальні кейси, ризики майже не проговорюють, а на рішення тиснуть дефіцитом часу й місць. Водночас сама Binance на своїх сторінках попереджає, що торгівля криптоактивами пов’язана з високим ризиком і може призвести до втрати капіталу. У Telegram-рекламі цього застереження немає. Замість нього — 350 доларів на день.
Вирвали з контексту
23 липня «Оперативний Хмельницький» опублікував тривожний допис “Українці, робіть запаси їжі: ми входимо в етап тотальної війни, що спричинить дефіцит продуктів, — Дмитро Кулеба.”
Дмитро Кулеба справді говорив про «тотальну війну», методичні удари по економіці та ймовірні проблеми із забезпеченням продуктами. У його прогнозі йшлося про складний етап і можливі перебої з постачанням.
Але між «можливі перебої з продуктами» та прямою командою «українці, робіть запаси їжі» є суттєва різниця. Це характерний прийом клікбейту: прогноз перетворюється на попередження про фактично неминучу подію, а обережна оцінка — на наказ діяти просто зараз.
Для теми, яка безпосередньо здатна викликати паніку, така різниця особливо важлива.
“Незалежний громадський портал” у період з 13 по 26 липня продовжив публікувати матеріали про діяльність Хмельницької атомної електростанції, водночас не вказуючи, що це новини компаній. Усі ці новини створені так, щоб розбудовувати позитивний імідж державного підприємства та його керівництва: “Працівники ХАЕС успішно виступили на чемпіонаті України з тріатлону”, “На Хмельницькій АЕС стартувала ювілейна 10-та Літня ядерна школа”, “За пів року Хмельницька АЕС перерахувала до бюджету Нетішина понад 300 мільйонів гривень”, “Звернення генерального директора ХАЕС щодо роботи підприємства та радіаційного стану в зоні спостереження”, “На Хмельницької АЕС відбулась комплексна перевірка стану пожежної безпеки”, “Спорт, єдність і підтримка ЗСУ: «Козацький дабл 2026» об’єднав небайдужих”, “ХАЕС удосконалює систему культури безпеки: відбулося чергове засідання профільної ради”, “Хмельницьку АЕС відвідала делегація представників Асоціації ядерної промисловості Великої Британії”, “Звернення генерального директора ХАЕС щодо роботи підприємства та радіаційного стану”, “У Хмельницькій ОВА відзначили медиків з нагоди професійного свята”, “На ХАЕС відбувся робочий візит очільника Державної інспекції ядерного регулювання”, “На Хмельницькій АЕС підбили підсумки літньої ядерної школи – 2026”, “Сергій Тюрін обговорив із підприємцями розвиток Хмельниччини, підтримку ветеранів та відновлення аеропорту”,
Також сайт опублікував немарковану рекламу “Роль логістики в реформуванні економіки України”. У тексті йдеться про те, як логістична галузь впливає на розвиток економіки, водночас текст містить посилання на сайт логістичної компанії, яка займається перевезенням товарів зокрема і з Китаю.
Інша немаркована реклама стосувалась документів, які потрібні для вступу у польський університет, а всередині тексту було посилання на приватний польський університет.
Також медіа стало вказувати, що тексти створені з матеріалів Хмельницької обласної військової адміністрації. “У Хмельницькій ОВА провели черговий діалог із підприємцями: обговорили державну програму підтримки виробників”, “У Хмельницькій ОВА визначили пріоритети просторового розвитку громад до 2028 року”, “На Хмельниччині у рамках декомунізації ще мають перейменувати 67 вулиць та 19 провулків – ОВА”.
Онлайн-медіа “Акценти Хмельниччини” у моніторинговий період також публікували компліментарні матеріали про Хмельницьку обласну військову адміністрацію та її керівництво. Зокрема, у тексті про вручення сертифікатів на придбання житла Захисникам і Захисницям згадується і начальник Хмельницької ОВА і народна депутатка України від президентської політсили Олена Копанчук. Врешті текст завершується цитатою-подякою: “Дякую Президенту України Володимиру Зеленському, Кабінету Міністрів України, Міністерству у справах ветеранів України та Європейському Союзу за реалізацію цієї програми в межах реалізації інструменту Ukraine Facility.”
В іншому тексті “Відбулося засідання Консультативної ради у справах ветеранів/ветеранок війни, Захисників та Захисниць України при Хмельницькій ОВА” єдиним і центральним спікером був начальник Хмельницької ОВА Сергій Тюрін, хоча на засіданні були присутні й інші посадовці.
Також у цей період медіа публікувало приховану політичну рекламу парламентської партії “ВО “Батьківщина”. У тексті йдеться про позицію лідерки політсили щодо декриміналізації порно, втім відсутнє належне маркування.
Онлайн-медіа “XM-Inside” на противагу колегам з “Незалежного громадського порталу” не вказують, що тексти зроблені за матеріалами Хмельницької ОВА, натомість такий дисклеймер є під текстами, які створені за матеріалами Хмельницької обласної ради. Зокрема без додаткових позначок є такі матеріали: “На Хмельниччині 86 вулиць і провулків з російськими топонімами потребують перейменування — ОВА”, “На Хмельниччині відзначили День Української Державності”.
За моніторинговий період онлайн-медіа “Поділля News” переважно ставило дисклеймер на тексти, які створені за матеріалами Хмельницької ОВА чи Хмельницької обласної ради. Втім, деякі з них все ж проскочили без цієї примітки: “50 дітей захисників із Хмельниччини повернулися після оздоровчого відпочинку в Польщі”, “«Звитяга Нескорених»: у Теофіполі відбувся відбірковий турнір з ветеранського спорту (ФОТО)”, “«Спорт у кожну громаду»: на Хмельниччині відбувся масштабний фестиваль для ветеранів (ФОТО)”, “«Стежина добра – 2026»: діти з Хмельниччини повернулися з відпочинку в Карпатах”.
Аналіз новинного простору Хмельниччини показав спільну проблему і для класичних медіа і для телеграм-каналів: аудиторія не завжди розуміє, хто і навіщо зараз із нею комунікує. Якщо діяльність традиційних медіа чітко регламентується законодавством і редакції докладають зусиль, щоб дотримуватись стандартів, то в Телеграм-каналах існує реальна проблема з прозорістю.
