Апеляційна палата ВАКС відмовила захисту обвинуваченого Олександра Крупи у спробі передати справу його родини на розгляд до Хмельницького міськрайонного суду. Адвокати посилалися на небезпеку в Києві, відстань і проживання більшості учасників на Хмельниччині, а також намагалися поставити під сумнів підсудність провадження антикорупційному суду.

28 вересня 2026 року колегія з п’яти суддів Апеляційної палати ВАКС розглянула клопотання захисту Олександра Крупи. Адвокати обвинувачених просили забрати кримінальне провадження з ВАКС і направити його на розгляд до Хмельницького міськрайонного суду — за місцем проживання обвинувачених.

Під час розгляду клопотання були присутні лише адвокати обвинувачених: двоє захисників Тетяни Крупи та захисники чоловіка й сина.

Суд у задоволенні клопотання відмовив. Отже, справу екскерівниці Хмельницької обласної МСЕК Тетяни Крупи, її чоловіка та сина продовжить розглядати Вищий антикорупційний суд.

Чим захист аргументував передачу справи

Адвокати наголошували, що всі троє обвинувачених живуть у Хмельницькому — приблизно за 365 кілометрів від Києва. Більшість свідків також перебувають у Хмельницькому та Хмельницькій області.

Захист стверджував, що розгляд провадження у столиці ускладнить процес. Додатковим аргументом стали повітряні тривоги й ракетно-дронові атаки на Київ.

Один із захисників розповів, що під час попереднього засідання учасники близько години перебували в укритті.

«Жодна людина, яка перебуває в даному судовому засіданні, так само як і жодна особа, яка бере участь в засіданні першої інстанції,  не може ні забезпечити свою безпеку, ні бути впевненою, що відбудеться через 5 хвилин», — заявив адвокат Олександра Крупи Олег Костинюк під час своєї доповіді у судовому засіданні.

Захист послався на статтю 3 Конституції України, яка визначає життя та здоров’я людини найвищою соціальною цінністю. На думку адвокатів, ця норма дозволяє передати провадження до іншого суду попри процесуальні обмеження.

Водночас захисники під час своїх виступів не заявляли, що ВАКС припинив роботу або фактично не може здійснювати правосуддя. Йшлося про перерви через тривоги, логістику та можливі ризики для учасників.

Що із підсудністю

Захист також намагався довести, що справа родини Круп узагалі не належить до компетенції ВАКС. Адвокати стверджували, що обвинувачення пов’язане передусім із діяльністю Тетяни Крупи як керівниці Хмельницької обласної МСЕК, а не з її статусом депутатки Хмельницької обласної ради.

Щодо чоловіка та сина Крупи захист заявив, що вони не належать до суб’єктів, провадження щодо яких має розглядати антикорупційний суд.

«Лише завдяки штучному формуванню обвинувачення за частиною другою статті 209 їх притягнули в це кримінальне провадження як співучасників через 27 статтю, якщо казати, Кримінального процесуального кодексу. В цій частині треба розглянути питання стосовно можливості участі цих осіб в якості обвинувачених під час розгляду даного кримінального провадження», — зазначив один із адвокатів Тетяни Крупи Тарас Пошиванюк.

Інший захисник, Станіслав Пелюк, зазначив, що був залучений в дане кримінальне провадження лише 11 вересня 2026 року, то в у нього відсутня позиція щодо заявленого клопотання. Аналогічна позиція була висловлена і захисницею Володимира Крупи Тетяною Гончарюк, оскільки вона теж заключила угоду із обвинуваченим 11 вересня цього року.

Прокурор заперечив проти передачі справи на розгляд іншого суду, а саме до Хмельницького міськрайонного суду. Він наголосив, що стаття 34 КПК, хоча й дозволяє змінювати суд у виняткових випадках, прямо виключає з цього правила провадження, які вже надійшли до ВАКС.

Крім того, сторона обвинувачення нагадала: під час інкримінованих подій Тетяна Крупа була депутаткою Хмельницької обласної ради. На думку прокурора, це є достатньою підставою для розгляду справи антикорупційним судом.

Питання підсудності цього провадження вже оцінювала Апеляційна палата ВАКС у листопаді 2024 року. Тоді вона дійшла висновку, що судовий контроль у справі мають здійснювати саме судді ВАКС.

«Я вважаю, що на теперішній час з огляду на зміст обвинувального акту, з огляду на виявлені обставини, вказане кримінальне провадження підсудне саме Вищому антикорупційному суду і Вищий антикорупційний суд має продовжити його розгляд», — наголосив прокурор САП.

Захист відповів, що попереднє рішення стосувалося запобіжного заходу, а чоловік і син Крупи на той момент ще не були підозрюваними.

Що саме вирішили судді

За результатами розгляду колегія Апеляційної палати відмовила у задоволенні клопотання захисту про передачу на розгляд кримінального провадження. Провадження не передаватимуть ані до Хмельницького міськрайонного суду, ані до будь-якого іншого суду.

Ухвала набрала законної сили одразу після проголошення. Оскарження в касаційному порядку не передбачене. Про це повідомила пресслужба Апеляційної палати ВАКСу.

Водночас пресслужба Апеляційної палати не повідомила мотивів, із яких колегія відхилила доводи адвокатів. Трансляція проголошення рішення також не відбулася — у суді пояснили це перебоями в роботі інтернету.

У чому обвинувачують Круп

Відповідно до обвинувального акту, Тетяні Крупі інкримінують:

• легалізацію майна, одержаного злочинним шляхом — ч. 2 ст. 209 КК України;
• незаконне збагачення — ст. 368-5 КК України;
• два епізоди декларування недостовірної інформації — ч. 2 ст. 366-2 КК України.

Її чоловіка обвинувачують у пособництві в легалізації майна, одержаного злочинним шляхом. Сину інкримінують два епізоди декларування недостовірної інформації та пособництво в незаконному збагаченні.

Отже, спроба захисту перенести резонансну справу з антикорупційного суду на розгляд до місцевого суду завершилася невдало. Наступні засідання у провадженні відбуватимуться у ВАКС.

Нагадаємо також, що 25 вересня заяву про відвід судді розглянула суддя ВАКС Оксана Гуцал та відмовила у її задоволенні. Тож суддя ВАКС Денис Коваленко залишається суддею у даній справі.

Підготувала Альона Береза